ВІРТУАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У СТУДЕНТІВ

ВІРТУАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У СТУДЕНТІВ Анотація.Стаття присвячена аналізу віртуальної комунікації як чинника формування емоційної залежності у студентів в умовах зростання ролі соціальних мереж і дистанційних форм взаємодії.Мета дослідженняпроаналізувати психологічні механізми впливу віртуальної комунікації на формування емоційної залежності у студентів та окреслити можливі напрями її профілактики та корекції.Методи і матеріали.Дослідження має теоретикоузагальнювальний характер і базується на аналізі сучасних емпіричних робіт щодо зв'язку між використанням соціальних мереж, FOMO (страх щось пропустити), тривожністю, самотністю і показниками психічного здоров'я студентів; застосовано методи теоретичного аналізу, порівняння, систематизації та інтерпретації результатів крос-секційних, лонгітюдних і метааналітичних досліджень.Результати.У межах першого завдання уточнено психологічні передумови вразливості студентської молоді до емоційної залежності, зокрема вікові особливості періоду «ранньої дорослості» потребу у приналежності і соціальному схваленні, роль цифрових каналів як засобу емоційної регуляції і нейропсихологічні механізми «миттєвої винагороди».У межах другого завдання систематизовано поведінкові прояви емоційної залежності у цифрових середовищах: надмірне використання месенджерів і соцмереж, FOMO, гіперінтерпретацію цифрових сигналів, викривлення самооцінки під впливом онлайн-метрик, зростання суб'єктивної самотності попри високу онлайнактивність.У межах третього завдання запропоновано комплекс профілактичних і корекційних заходів на індивідуальному, груповому та інституційному рівнях (цифрова гігієна, розвиток навичок емоційної регуляції, соціально-емоційне навчання, підтримка офлайн-зв'язків, гештальт-орієнтоване психологічне консультування, зміна освітньої політики ЗВО щодо цифрового середовища тощо).Практичне значення.Отримані результати можуть бути використані практичними психологами закладів вищої освіти, викладачами і кураторами академічних груп, адміністраціями закладів вищої освіти при розробленні програм профілактики цифрової залежності і підтримки психічного здоров'я студентів, а також дослідниками психології студентської молоді, які вивчають наслідки цифровізації комунікацій.