ВИКОРИСТАННЯ РІДКІСНОГО КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО НАВЧАННЯ В КАРДІОЛОГІЇ

ВИКОРИСТАННЯ РІДКІСНОГО КЛІНІЧНОГО ВИПАДКУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО НАВЧАННЯ В КАРДІОЛОГІЇ на основі монографії Л.І.Васильєвої, О.С.Калашникової «Від складної кардіоміопатії з поєднаною обструкцією виносного тракту лівого шлуночка та кальцинованим жорстким лівим передсердям -до трансплантації 'серце-легені'» Анотація.У статті представлено досвід апробації інноваційного навчального формату на циклі «Кардіологія» для здобувачів освітистудентів 6 курсу медичного університету.Освітній підхід ґрунтувався на реальному, складному клінічному випадку гіпертрофічної кардіоміопатії, який було покладено в основу авторської монографії, створеної в режимі реального часу під час ведення пацієнтки.Цей клінічний сюжет став наскрізним інструментом міждисциплінарного навчання, що дозволив інтегрувати зміст кількох розділів кардіології, ревматології, ендокринології, функціональної діагностики, радіології та візуалізаційних методик, лабораторної медицини та клінічного мислення.Особливу увагу приділено етапам комплексної діагностики, що включала всебічний аналіз даних анамнезу, фізикального огляду, лабораторних показників, ЕКГ, ЕхоКГ (трансторакальної, черезстравохідної, спекл-трекінг ЕхоКГ), рентгенографії, КТ та МРТ.Саме систематизація діагностичних даних дала змогу побудувати логіку клінічного мислення і визначити подальшу тактику ведення пацієнтки.У процесі навчання було розглянуто весь спектр сучасних підходів до лікування захворювання та його ускладнень, включаючи медикаментозну терапію, інтервенційне катетерне лікування, хірургічні втручання, реконструктивні операції, а також трансплантацію «серце-легені».Студенти брали участь у моделюванні клінічних консиліумів, обговореннях тактики, аналізі динаміки захворювання, зіставляючи клінічні рішення з міжнародними рекомендаціями (ESC, ISHLT, WSPH).Підсумки анкетування студентів та педагогічна рефлексія викладача засвідчили ефективність формату як інструменту для формування ключових клінічних компетентностей, аналітичного мислення, мотивації до навчання й професійного самовизначення.Представлений підхід рекомендовано до впровадження в освітній процес на старших курсах, під час інтернатури, а також у межах післядипломної медичної освіти.