СТВОРЕННЯ ТА ВАЛІДИЗАЦІЯ ОПИТУВАЛЬНИКА «СХИЛЬНІСТЬ ДО ОБМАНУ»

СТВОРЕННЯ ТА ВАЛІДИЗАЦІЯ ОПИТУВАЛЬНИКА «СХИЛЬНІСТЬ ДО ОБМАНУ» Анотація.У статті представлено комплексний процес створення та психометричної валідизації опитувальника «Схильність до обману», спеціально розробленого для вимірювання індивідуальних відмінностей у схильності до вчинення обману в повсякденних ситуаціях без використання апаратних чи інструментальних засобів детекції.Актуальність роботи зумовлена швидким зростанням ролі цифрових технологій у міжособистісній комунікації, поширенням онлайн-взаємодії та ускладненням механізмів розпізнавання недостовірних повідомлень.У цих умовах постає потреба у валідних, стандартизованих і легко застосовних засобах психологічної діагностики, здатних оцінити індивідуальну схильність до обману як рису особистості.Методологія створення опитувальника ґрунтувалася на рекомендаціях Міжнародного тестового комітету (2017) щодо розроблення психодіагностичних інструментів і включала багатоступеневу процедуру: формування первинного набору тверджень, їх експертну оцінку на відповідність конструкту, лінгвістичну та психологічну адаптацію формулювань, пілотне дослідження з метою оцінки якості пунктів, аналіз внутрішньої узгодженості та перевірку різних типів валідності.За результатами кореляційного аналізу для подальшого вивчення було відібрано 14 тверджень, що відповідали критерію достатньої інформативності (r ≥ 0,3) та не демонстрували надмірної редундантності.Психометричні властивості опитувальника оцінювалися за допомогою експлораторного факторного аналізу (EFA), який підтвердив наявність вираженої однофакторної структури, що інтерпретується як «загальна схильність до обману» та пояснює понад 40 % загальної дисперсії.Подальший конфірматорний факторний аналіз (CFA) засвідчив добру відповідність моделі емпіричним даним, що підтвердило структурну валідність інструменту.Внутрішня узгодженість шкали виявилася високою (α = .89;ω = .89),що свідчить про надійність і взаємозумовленість тверджень.Стабільність результатів у часі підтверджена показником тестретестової надійності (ρ = .791),отриманим у двох замірах з інтервалом у два тижні.Конструктна валідність перевірялася шляхом зіставлення результатів опитувальника із шкалою соціальної бажаності (щирості) Марлоу-Краун, де було виявлено статистично значущий обернений зв'язок (ρ = -.627),що узгоджується