ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕКОНОМІЧНИХ РІШЕНЬ У КРИЗОВИХ УМОВАХ: ПОЄДНАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ТА УПРАВЛІНСЬКИХ СТРАТЕГІЙ

ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕКОНОМІЧНИХ РІШЕНЬ У КРИЗОВИХ УМОВАХ: ПОЄДНАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ТА УПРАВЛІНСЬКИХ СТРАТЕГІЙ Анотація.Кризові умови економічного розвитку характеризуються високою невизначеністю, коливанням макроекономічних показників та зростанням ризиків для всіх учасників економічних процесів.У таких умовах процес прийняття економічних рішень зазнає значних змін, оскільки на нього впливають не лише об'єктивні економічні чинники, а й психологічні детермінанти, що формують поведінку економічних агентів.Традиційні макроекономічні моделі, які ґрунтуються на припущенні раціональної поведінки та стабільних очікувань, часто не можуть адекватно відобразити реальні реакції суб'єктів економіки у кризових ситуаціях.Це підкреслює необхідність розширення аналітичного підходу шляхом інтеграції психологічних аспектів у оцінку економічної поведінки.Статтю присвячено комплексному аналізу психологічних детермінант економічних рішень у кризових умовах з урахуванням взаємодії макроекономічних моделей та управлінських стратегій.Доведено, що в періоди економічної нестабільності, зумовленої фінансовими, соціальними чи геополітичними кризами, суттєво зростає вплив психологічних чинників на поведінку економічних суб'єктів.Зокрема, підвищений рівень невизначеності, страх втрат, обмежена раціональність, когнітивні викривлення та емоційні реакції істотно змінюють логіку прийняття управлінських і макроекономічних рішень, знижуючи ефективність традиційних економічних моделей.У дослідженні обґрунтовано доцільність інтеграції положень поведінкової економіки з класичними та неокласичними макроекономічними підходами з Журнал «Перспективи та інновації науки» № 12(58) 2025 3976 метою більш адекватного відображення реальних процесів у кризовій економіці.Проаналізовано роль психологічних характеристик керівників, інвесторів і споживачів у формуванні стратегічних рішень на рівні підприємств і держави.Особливу увагу приділено управлінським стратегіям адаптації, спрямованим на мінімізацію негативного впливу кризових чинників шляхом врахування поведінкових реакцій персоналу та економічних агентів.Зроблено висновок, що поєднання макроекономічного аналізу з психологічними підходами до управління сприяє підвищенню стійкості економічних систем, оптимізації процесу прийняття рішень і формуванню ефективної антикризової політики.Отримані результати можуть бути використані в наукових дослідженнях, управлінській практиці та при розробленні стратегій економічного розвитку в умовах криз.