ВПЛИВ ВІЙНИ НА СТАБІЛЬНІСТЬ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ: ОГЛЯД ТА СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

ВПЛИВ ВІЙНИ НА СТАБІЛЬНІСТЬ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ: ОГЛЯД ТА СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз впливу повномасштабної війни на стабільність сімейних стосунків в Україні з опорою на демографічні, соціологічні та психологічні дані за період 2022-2024 років.Дослідження зосереджене на трьох ключових індикаторах: динаміці шлюбності та розлучуваності, трансформації суспільного ставлення до домашнього насильства, а також на прогнозах щодо возз'єднання сімей у контексті внутрішньої та зовнішньої міграції.Показано, що війна виконує роль потужного екстремального стресора, який водночас посилює наявні дисфункції у сімейних системах і кардинально модифікує умови їхнього функціонування, створюючи нові виклики (тривала розлука, економічна нестабільність, травматичний досвід).З іншого боку, криза виступає каталізатором для переоцінки цінностей, змушуючи пари визначати пріоритети між цінністю сім'ї та цінністю власної безпеки і гідності.Статистичні тенденції свідчать, що зафіксований «весільний бум» у 2022 році був реакцією на ситуацію екзистенційної невизначеності та необхідність офіційної фіксації стосунків перед обличчям небезпеки.Водночас, зростання розлучуваності у 2023-2024 роках значною мірою відповідає довоєнним демографічним траєкторіям у рамках ширшої соціально-демографічної модернізації, а війна лише посилює швидкість розриву проблемних стосунків.На основі аналізу теоретичних шкіл (зокрема, теорії прив'язаності та травматичних стресорів) обґрунтовано, що вплив війни посилює поляризацію: міцні сім'ї стають більш згуртованими, тоді як проблемні швидше розпадаються.Аналіз ставлення до домашнього насильства демонструє відсутність підвищення толерантності до нього серед населення; навпаки, зафіксовано зростання рівня обізнаності та неприйняття насильницьких практик (зокрема, більшість не виправдовує насильство посиланнями на військовий стрес).Проте, попри зміну ставлення, об'єктивні ризики їх виникнення підвищилися через хронічний стрес, вимушене переміщення, втрату роботи та психологічні Журнал «Перспективи та інновації науки» № 12(58) 2025 4313 наслідки війни, що призвело до збільшення кількості офіційних звернень до правоохоронних органів та соціальних служб.Розгляд міграційних процесів та прогнозів (УВКБ ООН) показує, що возз'єднання українських сімей матиме поступовий і довготривалий характер, а не формат масового "буму повернень" у короткостроковій перспективі (2025-2026 рр.).Процес репатріації та возз'єднання залежить передусім від безпекової ситуації, відновлення критичної інфраструктури та економічних можливостей у громадах.Визначено, що тривалий процес адаптації за кордоном, юридичні статуси та поглиблення травматичного досвіду можуть стати ключовими стримуючими чинниками для повного возз'єднання.Зрештою, зроблено висновок, що вплив війни на сімейні стосунки є багатовимірним і поєднує взаємодію структурних суспільних змін та індивідуальних ресурсів пари.Стабільність сім'ї визначається як поєднанням внутрішньої резилієнтності (якості прив'язаності та комунікації), так і інтенсивністю зовнішніх стресових чинників, які здатні перевищити адаптивні ресурси навіть стабільно функціонуючих сімей, вимагаючи втручання та підтримки на державному рівні.