ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД: РОЛЬ ЦИВІЛЬНИХ ПСИХОЛОГІВ

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД: РОЛЬ ЦИВІЛЬНИХ ПСИХОЛОГІВ Анотація.У статті розглянуто комплекс теоретичних підходів до організації психологічної допомоги військовослужбовцям у післявоєнний період із наголосом на ролі цивільних психологів у процесі реабілітації, стабілізації психічного стану та підтримки соціальної інтеграції ветеранів.Наголошується, що участь у бойових діях супроводжується екстремальними стресорами, які спричиняють розвиток гострих стресових реакцій, посттравматичного стресового розладу, депресивних і тривожних проявів, дезадаптивних поведінкових стратегій і труднощів соціальної реінтеграції.Аналіз сучасних досліджень свідчить про багатовимірність психологічних наслідків війни та підкреслює необхідність створення доступної, тривалої та спеціалізованої системи психологічної реабілітації.У роботі висвітлено наукові підходи до розуміння проявів бойової травми, механізмів адаптації та факторів ризику, що зумовлюють хронізацію постстресових станів.Особливу увагу приділено дослідженням, які розкривають специфіку психологічних потреб військовослужбовців у післявоєнний час, включно з проблемами емоційної регуляції, труднощами відновлення міжособистісних взаємин, втратою життєвих смислів та переорієнтацією ідентичності з військової на цивільну.Розглянуто ключові виклики в роботі психологів із цією категорією клієнтів, зокрема явища стигматизації, недовіри до фахівців, страху щодо розголошення інформації та культурних бар'єрів, що знижують рівень звернень по допомогу.Детально проаналізовано роль цивільних психологів як важливого ресурсу післявоєнної системи психічного здоров'я.Підкреслюється, що їх залучення забезпечує розширення доступу до психологічної допомоги, можливість тривалого терапевтичного супроводу, розвиток сімейно-орієнтованих інтервенцій і створення підтримувальних сервісів у громадах.Розкрито необхідні компетентності цивільних психологів для ефективної роботи з військовими: знання військової культури, володіння кризовими та стабілізаційними техніками, здатність працювати з проявами ПТСР, травмою втрати, провиною вцілілого, агресивністю, емоційною відстороненістю та дисоціативними реакціями.Наголошено на важливості побудови терапевтичного альянсу, забезпеченні Журнал «Перспективи та інновації науки» № 12(58) 2025 4340 конфіденційності, поваги до військового досвіду й адаптації методів роботи до особливостей клієнта.