МЕХАНІЗМ ВЛАДИ ТА КОНТРОЛЮ ДОРОСЛОГО В КОНТЕКСТІ СІМЕЙНОГО СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА

МЕХАНІЗМ ВЛАДИ ТА КОНТРОЛЮ ДОРОСЛОГО В КОНТЕКСТІ СІМЕЙНОГО СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА Анотація.Мета.Дослідження спрямовано на аналіз механізмів влади та контролю дорослого в контексті сімейного сексуального насильства, виявлення специфіки патріархальних владних відносин як детермінанти сексуалізованого насильства щодо дітей і жінок, а також визначення міждисциплінарних підходів до розуміння латентних процесів у сфері сімейної девіантності.Актуальність дослідження зумовлена зростанням масштабів сексуального насильства в сучасному суспільстві, дегуманізацією міжособистісних відносин та недостатньою науковою розробленістю проблематики сімейного сексуального насильства в українській науковій літературі.Методи.Методологічну основу дослідження становить інтеграція теоретичних підходів психології (необіхевіоризму, психоаналізу, сімейної психології), юридичної ювенології, девіантології та соціології.Здійснено критичний аналіз наукових публікацій, присвячених гендерним аспектам сімейного насильства, феміністським концепціям патріархату, психологічним механізмам віктимізації дітей.Застосовано системний підхід до вивчення влади та контролю дорослого як структурних елементів насильницьких відносин у сім'ї.Особливу увагу приділено аналізу факторів уразливості дітей на різних етапах їх розвитку.Результати.Встановлено, що сімейне сексуальне насильство є системним явищем, детермінованим патріархальною структурою владних відносин, де чоловік виступає суб'єктом влади, а жінка та дитина -об'єктами контролю.Виявлено багатофакторність проблеми сімейного сексуального насильства, яка характеризується високим рівнем латентності, складністю для емпіричного аналізу та закритістю сімейної системи для зовнішнього дослідження.Визначено, що сексуальне насильство щодо дітей має важкі короткострокові та довгострокові наслідки для фізичного, психічного, соціального, емоційного та економічного благополуччя не лише безпосередніх жертв, а й їхніх сімей та локальних співтовариств.Доведено, що в умовах надзвичайних ситуацій загроза всіх форм насильства над дітьми та гендерного насильства суттєво зростає.Встановлено, що індивідуальні характеристики дитини (вік, етап розвитку, соціальні ідентичності, особистісний досвід) безпосередньо впливають на рівень Журнал «Перспективи та інновації науки» № 12(58) 2025 4400 її вразливості, специфіку потреб та можливості отримання допомоги після травмувального досвіду.Висновки.Сексуальне насильство щодо дітей в сімейному контексті є складною багатовимірною проблемою, що потребує міждисциплінарного підходу до розуміння, профілактики та реагування.Ефективна протидія сімейному сексуальному насильству вимагає координації професійних дисциплін (психології, юриспруденції, соціальної роботи, медицини) для забезпечення комплексної підтримки постраждалих дітей у процесі реабілітації та запобігання повторним випадкам у суспільстві.Актуальною є необхідність подальших емпіричних досліджень механізмів влади та контролю дорослого в насильницьких сімейних системах для розроблення науково обґрунтованих інтервенційних стратегій.