ОСОБИСТІСНА ЗРІЛІСТЬ КЕРІВНИКА ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО СТИЛЮ

ОСОБИСТІСНА ЗРІЛІСТЬ КЕРІВНИКА ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО СТИЛЮ Анотація.У статті досліджується феномен особистісної зрілості керівника як ключової умови формування ефективного управлінського стилю в сучасних умовах соціально-економічних трансформацій та високої невизначеності середовища діяльності.Акцент робиться на психологічних, професійних та соціальних аспектах зрілості особистості керівника, що забезпечують ефективність управлінської діяльності, здатність конструктивно взаємодіяти з підлеглими та створювати сприятливий психологічний клімат у колективі.На основі аналізу сучасних наукових підходів, у тому числі робіт К. Роджерса, Е. Еріксона, А. Маслоу, Д. Леонтьєва та С. Максименка, виділено основні ознаки зрілої особистості: усвідомлення себе та відповідальність за власні рішення, емоційна стабільність, здатність до саморегуляції, гуманістичне ставлення до інших, ціннісно-смислова інтегрованість.Розглянуто також взаємозв'язок психологічної зрілості керівника із вибором стилю управління, підкреслюючи, що високий рівень зрілості сприяє демократичному та партнерському стилю, тоді як низький рівень спричиняє авторитарну або пасивно-ліберальну поведінку.Емпірична частина дослідження базується на вибірці з 30 керівників різних галузей, які пройшли опитування за методиками «Опитувальник рівня особистісної зрілості», «Стиль керівництва» та тест емоційного інтелекту.Отримані дані свідчать, що більшість керівників демонструють середній або високий рівень особистісної зрілості, що корелює з переважанням демократичного стилю управління та високим рівнем емоційного інтелекту.Якісний аналіз показав, що зрілі керівники володіють саморегуляцією, здатністю до конструктивної комунікації, довірою до підлеглих і орієнтацією на розвиток команди, тоді як незрілі керівники частіше проявляють авторитарність, емоційну нестійкість та залежність від зовнішньої оцінки.У статті обґрунтовано роль емоційного інтелекту як медіатора між особистісною зрілістю та ефективністю управлінського стилю, що забезпечує перехід від контролю до взаємодії, від керівництва через страх -до керівництва через довіру.На основі результатів дослідження сформульовано рекомендації щодо розвитку особистісної зрілості керівників, включно з тренінгами самопізнання, Журнал «Перспективи та інновації науки» № 12(58) 2025 4432 вправами з емоційної саморегуляції, формуванням гуманістичних цінностей, коучингом та практиками конструктивної комунікації.Робота підтверджує, що особистісна зрілість є не лише психологічною характеристикою керівника, а й стратегічним ресурсом розвитку організації, забезпечуючи стабільність, результативність і довгострокову стійкість у сучасних умовах.