ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ СТІЙКОЇ ОСВІТНЬОЇ ЕКОСИСТЕМИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ МОДЕЛІ СТІЙКОЇ ОСВІТНЬОЇ ЕКОСИСТЕМИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ Анотація.У статті розглянуто концептуальні засади формування стійкої освітньої екосистеми закладу освіти в умовах війни, цифрової трансформації та необхідності індивідуалізації освітніх траєкторій.Показано, що сучасні виклики вимагають від освітніх інституцій переходу від традиційних моделей організації навчання до екосистемного підходу, який забезпечує цілісність, гнучкість, безперервність і здатність до адаптації.На основі теоретичного аналізу уточнено сутність поняття «освітня екосистема закладу освіти» як відкритої, динамічної, технологічно й соціально інтегрованої системи взаємодії суб'єктів, ресурсів, цифрових інструментів та управлінських рішень.Запропоновано структурно-функціональну модель стійкої освітньої екосистеми закладу освіти, що включає цільовий, теоретико-методологічний, організаційно-управлінський, педагогічно-цифровий та діагностично-аналітичний блоки.Розкрито їх зміст, логіку взаємодії та роль у забезпеченні стійкості освітнього процесу.Особлива увага приділена ролі педагога як ключового агента змін, здатного забезпечувати цифрову інтеграцію, суб'єктність, професійну автономію, творчість і рефлексивне моделювання освітнього процесу.Представлено чинники, індикатори та ризики, що впливають на стійкість освітньої екосистеми.Встановлено, що стійкість підсилюється завдяки інституційній гнучкості, високому рівню цифровізації, розвитку професійної автономії педагогів, наявності психологічної підтримки, використанню сучасних форматів навчання, суб'єктній активності здобувачів освіти та ефективній взаємодії зі стейкхолдерами.Окреслено перспективи подальших досліджень, пов'язані з подальшим практичним упровадженням моделі.