ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ З ДИТЯЧОЮ ТРАВМОЮ

ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ З ДИТЯЧОЮ ТРАВМОЮ Анотація.У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз сучасних психологічних підходів до реабілітації осіб зрілого віку, які зазнали психотравмуючих впливів у дитячому віці, а також представлено результати емпіричного дослідження особливостей їхнього психоемоційного стану.Обґрунтовано положення про довготривалий і латентний характер дитячої психотравми, наслідки якої можуть залишатися неусвідомленими протягом тривалого часу та актуалізуватися в зрілому віці у формі хронічної емоційної напруженості, порушень афективної регуляції, зниження рівня психологічної адаптації, деформацій Я-концепції, труднощів у встановленні й підтриманні міжособистісних взаємин, підвищеної тривожності, депресивних і психосоматичних проявів.Акцентовано увагу на доцільності застосування інтегративного підходу до психологічної реабілітації, що передбачає поєднання психодинамічних, когнітивно-поведінкових, гуманістичних, екзистенційних і тілесно-орієнтованих стратегій психологічної допомоги з урахуванням індивідуальної історії травматичного досвіду.Особливу увагу приділено процесам опрацювання травматичної пам'яті, відновлення емоційної чутливості, трансформації дезадаптивних базових переконань і формування стійкого відчуття внутрішньої та зовнішньої психологічної безпеки.Визначено значущість ресурсного підходу як умови активізації особистісного потенціалу, розвитку навичок саморегуляції, підвищення стресостійкості та здатності до усвідомленої інтеграції травматичного досвіду в цілісну біографічну нарацію.Підкреслено роль терапевтичного альянсу, індивідуалізації темпу реабілітаційного процесу та врахування вікових, соціальних і особистісних характеристик клієнтів зрілого віку.