ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ Анотація.В статті проаналізовано особливості формування емоційноетичної компетентності майбутніх педагогів у закладах вищої освіти в сучасних умовах.Наголошується, що емоційно-етична компетентність є однією з провідних компетентностей, яка уможливлює ефективну професійну діяльність педагога.Низький рівень сформованості емоційно-етичної компетентності майбутнього педагога спричиняє етико-педагогічні помилки.Мета статтівизначити та cхарактеризувати шляхи удосконалення процесу формування емоційно-етичної компетентності майбутніх педагогів у закладах вищої освіти.Важливими компонентами емоційно-етичної компетентності є: емоційна компетентність (усвідомлення власних емоцій та емоцій інших людей, використання емоцій для саморегуляції, побудови стосунків); етична компетентність (сформовані уявлення про мораль та етику, що є основою для вчинків, аналіз мотивів поведінки, уміння бачити себе «очима інших», «поставити себе на місце інших» та діяти відповідно до етичних принципів).До основних шляхів удосконалення процесу формування емоційно-етичної компетентності майбутніх педагогів у закладах вищої освіти належить: розвиток емоційного інтелекту (вміння розуміти власні емоції та керувати ними, розпізнавати свої та «чужі» емоції; розвиток емпатії та здатності «сприймати» емоції інших людей, усвідомлення та конструктивне управління власними емоціями, почуттями); формування етичної свідомості та відповідальності (формування етичних уявлень, обговорення моральних дилем, аналіз вчинків з точки зору етики та моралі, дотримання норм педагогічної етики у взаємодії із здобувачами освіти, представниками адміністрації, громадськості; дотримання морально-етичних основ поведінки, використання «енергії» емоцій у життєдіяльності, розвиток ціннісного ставлення до педагогічної діяльності та професійної відповідальності); професійна рефлексія (регулярний аналіз власної педагогічної діяльності, дій, думок та якостей, виявлення етико-педагогічних помилок та шляхів їх виправлення, розвиток навичок справлятися з труднощами, стресовими ситуаціями, коригування негативних емоційних реакцій (наприклад,