КРИТЕРІЇ СФОРМОВАНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКО- ПАТРІОТИЧНОЇ ПОЗИЦІЇ УЧНІВ ЛІЦЕЇВ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ

КРИТЕРІЇ СФОРМОВАНОСТІ ГРОМАДЯНСЬКО-ПАТРІОТИЧНОЇ ПОЗИЦІЇ УЧНІВ ЛІЦЕЇВ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮАнотація.У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування критеріїв, показників і рівнів сформованості громадянсько-патріотичної позиції учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою.Актуальність дослідження зумовлена стратегічними завданнями державної освітньої політики щодо формування відповідального громадянина-патріота, здатного до свідомої суспільної участі, захисту державного суверенітету й територіальної цілісності України.У роботі проаналізовано нормативно-правові засади громадянськопатріотичного виховання, визначені законами України у сфері освіти та концептуальними документами з національно-патріотичного виховання, що окреслюють розвиток національної ідентичності, оборонної свідомості та громадянської стійкості молоді як пріоритетні напрями державної політики.Обґрунтовано систему взаємопов'язаних критеріїв сформованості досліджуваного феномена: ціннісно-мотиваційного, когнітивно-світоглядного, поведінково-діяльнісного та рефлексивно-оцінного. Для кожного критерію визначено конкретні показники, що відображають рівень сформованості громадянської ідентичності, позитивного ставлення до державних символів і культурно-історичної спадщини, усвідомлення прав і обов'язків громадянина, обізнаності щодо засад функціонування демократичної держави та ролі сектору безпеки й оборони, готовності до дисциплінованої та відповідальної діяльності, участі у військово-патріотичних і громадських ініціативах, здатності до критичного мислення, морального вибору та самокорекції.Запропоновано рівневу характеристику сформованості громадянськопатріотичної позиції (початковий, середній, достатній, високий рівні), що забезпечує можливість якісної діагностики особистісного розвитку ліцеїстів і коригування змісту виховної роботи з урахуванням специфіки військовоорієнтованого освітнього середовища.Результати дослідження мають теоретичне й практичне значення, оскільки створюють підґрунтя для розроблення діагностичного інструментарію, удосконалення програм громадянсько-Журнал «Перспективи та інновації науки» № 3(61) 2026