СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЯКОСТІ ЖИТТЯАнотація.У статті досліджено стратегічні пріоритети державної політики у сфері якості життя населення України в умовах воєнного стану та післявоєнних трансформацій.Обґрунтовано, що повномасштабна війна зумовила системні зміни соціально-економічних умов життєдіяльності населення, актуалізувавши якість життя як інтегральний критерій національної стійкості, соціальної згуртованості та відновлювального потенціалу держави.Показано, що відсутність уніфікованого трактування категорії «якість життя» у науковому середовищі зумовлює необхідність поєднання об'єктивних соціально-економічних показників і суб'єктивних оцінок задоволеності життям у процесі формування публічної політики.На основі аналізу динаміки доходів населення, показників зайнятості, рівня бідності та регіональної диференціації обґрунтовано обмежену результативність фрагментарної моделі державного управління добробутом в умовах воєнних ризиків.Визначено ключові проблеми якості життя, серед яких зниження реальних доходів, дестабілізація ринку праці, руйнування житлової та соціальної інфраструктури, хронічна недостатність фінансування соціального сектору та посилення територіальних диспропорцій.Доведено, що зазначені чинники формують багатовимірну соціальну вразливість населення та знижують відновлювальні можливості людського капіталу.Запропоновано систему стратегічних пріоритетів державної політики у сфері якості життя, що охоплює забезпечення соціальної справедливості й інклюзивності, економічну стійкість і розвиток людського потенціалу, регіональний баланс, інституційну спроможність публічного управління та інтеграцію європейських соціальних стандартів.Наголошено, що реалізація зазначених пріоритетів потребує переходу до інтегрованої, проактивної моделі державного