СТРЕС І ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТА ПРОФЕСІЙНІ РИЗИКИ

СТРЕС І ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТА ПРОФЕСІЙНІ РИЗИКИ Анотація.Трансформаційні процеси в українському суспільстві, загострені повномасштабною війною, суттєво підвищили навантаження на систему соціальної роботи та призвели до зростання психологічних ризиків для соціальних працівників.Щоденна взаємодія з людьми, які пережили втрату близьких, вимушене переселення, травматичні події та соціально-економічну нестабільність, зумовлює високий рівень стресу та створює підґрунтя для формування професійного вигорання.У статті на основі класичних і сучасних підходів проаналізовано стрес як багатовимірний феномен (еустрес, дистрес, гострий і хронічний стрес), розкрито сутність синдрому професійного вигорання (емоційне виснаження, деперсоналізація, зниження відчуття власної ефективності) та окреслено його зовнішні (організаційні, соціально-економічні) й внутрішні (особистісні, ціннісно-смислові) детермінанти в діяльності соціальних працівників.Окрему увагу приділено психологічним особливостям професії в умовах війни, зокрема підвищеній емоційній залученості, відповідальності за долі клієнтів, невідповідності між очікуваннями суспільства та реальними ресурсами системи соціального захисту.Метою статті є виявлення психологічних детермінант стресу й професійного вигорання соціальних працівників та