СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ СМИСЛИ САМОТНОСТІ У РАННІЙ ДОРОСЛОСТІ: НА МАТЕРІАЛІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ СМИСЛИ САМОТНОСТІ У РАННІЙ ДОРОСЛОСТІ: НА МАТЕРІАЛІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ Анотація.У статті репрезентовано соціально-психологічне осмислення самотності в період ранньої дорослості на матеріалі американської художньої літератури.Самотність розглянуто не як механічну нестачу соціальних контактів, а як суб'єктивно переживаний розрив між потребою у значущій близькості, приналежності та взаємності й реально доступною якістю стосунків.Підкреслено, що в ранній дорослості цей стан нерідко проявляється як латентне соціально-психологічне неблагополуччя: індивід може залишатися формально «включеним» у взаємодії та підтримувати широку мережу знайомств, однак не мати відчуття емоційної опори, безпеки й соціального прийняття.Емпірично-ілюстративну базу становлять десять творів американської прози ХХ-ХХІ століть, у яких виокремлено повторювані смислові вузли самотності, характерні для ранньої дорослості.По-перше, простежується ерозія підтримувальних зв'язків у контексті високої просторової та професійної мобільності: переїзди, зміна освітніх і робочих середовищ, урбаністичний темп та фрагментація повсякденних практик послаблюють сталі форми взаємності й перетворюють частину стосунків на ситуативні.По-друге, окреслено напруження рольової ідентичності: невизначеність життєвих траєкторій, суперечливі соціальні очікування та нестабільність соціального статусу формують переживання непевності, що часто переходить у дистанціювання й зниження довіри.Потретє, показано регуляторні механізми, які відтворюють самотність, -сором, самозвинувачення та самоізоляцію: уникання вразливості й саморозкриття підміняє потребу у близькості демонстративною самодостатністю.По-четверте, проаналізовано явище «квазістосунків» за високої інтенсивності спілкування: численні контакти й події не забезпечують підтримки без довіри, взаємності та готовності до участі в кризових ситуаціях.По-п'яте, у низці наративів виявлено амбівалентну приналежність у замкнених групах: зовнішня належність до колективу (освітнього, професійного, субкультурного) поєднується з внутрішнім Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 1(53) 2026 1910 відчуттям відчуження, що підсилює самотність на фоні формальної інтегрованості.Методичним підсумком запропоновано порівняльні таблиці-матриці, у яких соціально-психологічні механізми співвіднесено з наративними маркерами (типовими сюжетними ситуаціями, мовленнєвими індикаторами, моделями взаємодії персонажів).Такі матриці доцільно застосовувати як відтворюваний інструмент якісного аналізу та як основу для подальших міжтекстових зіставлень -зокрема для порівняння авторських способів репрезентації самотності, різновидів соціальних середовищ і сценаріїв подолання переживання ізольованості.