ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН HR-ФАХІВЦІВ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ПРАЦІ: ВИКЛИКИ, ІНДИКАТОРИ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН HR-ФАХІВЦІВ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ПРАЦІ: ВИКЛИКИ, ІНДИКАТОРИ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ Анотація.У статті досліджується проблема психофізіологічного стану HR-фахівців в умовах підвищеного професійного навантаження, що формується під впливом соціально-економічної нестабільності, воєнних викликів, цифрової трансформації трудових процесів та зростання соціальної відповідальності бізнесу.Обґрунтовано, що діяльність HR-служб на сучасних підприємствах дедалі частіше відбувається в умовах, наближених до екстремальних, які характеризуються тривалим стресовим впливом, високою інтенсивністю міжособистісних комунікацій, необхідністю оперативного ухвалення управлінських рішень і відповідальністю за людський капітал у кризових ситуаціях.Методологічною основою дослідження є інтеграція системного, психофізіологічного та діяльнісного підходів, що дозволяє комплексно оцінити вплив екстремальних умов праці на функціональні резерви організму, адаптаційні можливості та професійну ефективність HR-фахівців.У межах системного підходу психофізіологічний стан розглядається як результат взаємодії індивідуальних характеристик працівника, організаційного середовища та зовнішніх соціальних факторів.Психофізіологічний підхід забезпечує можливість виявлення ранніх ознак професійного перевантаження, емоційного виснаження та зниження працездатності, тоді як діяльнісний підхід акцентує увагу на специфіці HR-функцій, характері навантажень і поведінкових стратегіях в умовах невизначеності.У статті систематизовано основні індикатори психофізіологічного стану HR-фахівців, зокрема емоційні, когнітивні, поведінкові та соматичні прояви професійного стресу.Запропоновано підхід до впровадження системного психофізіологічного HR-моніторингу як складової корпоративних стандартів управління персоналом і елементу HR-аналітики.Особливу увагу приділено Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 1(53) 2026 2041 інтеграції результатів оцінювання в управлінські рішення, зокрема у процеси планування кадрового резерву, розвитку компетенцій, оцінювання ефективності діяльності HR-служб та формування антикризових HR-стратегій.Практичне значення дослідження полягає в розробленні рекомендацій для HR-служб щодо оптимізації професійного навантаження, розвитку стресостійкості й навичок саморегуляції, формування психологічної безпеки, використання цифрових інструментів для зниження рутинного навантаження та створення корпоративних програм відновлення.Реалізація запропонованих підходів сприятиме збереженню професійного потенціалу HR-фахівців, підвищенню стійкості підприємств та забезпеченню їх сталого розвитку в умовах кризових трансформацій.