ЦИФРОВЕ ПРОФІЛЮВАННЯ ОСОБИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВОГО КОНТРОЛЮ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ

ЦИФРОВЕ ПРОФІЛЮВАННЯ ОСОБИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНО-ПРАВОВОГО КОНТРОЛЮ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИАнотація.У статті здійснюється комплексний правовий аналіз цифрового профілювання особи як сучасного інструменту публічно-правового контролю в умовах цифрової трансформації публічного управління.Акцентується увага на тому, що цифрове профілювання ґрунтується на автоматизованій обробці персональних даних і дедалі активніше використовується суб'єктами публічної влади для реалізації контрольно-наглядових, безпекових та адміністративних функцій.Водночас зазначене явище породжує низку правових викликів, пов'язаних із забезпеченням балансу між публічними інтересами держави та необхідністю дотримання фундаментальних прав і свобод людини.Актуальність теми зумовлена зростанням ролі алгоритмічних рішень у публічно-правових відносинах, недостатньою визначеністю меж допустимого застосування цифрового профілювання та ризиками порушення права на повагу до приватного життя, принципу недискримінації й гарантій справедливого правосуддя.У статті розкрито правову природу цифрового профілювання, проаналізовано його нормативне закріплення в національному законодавстві України та зіставлено з європейськими стандартами у сфері захисту персональних даних і прав людини.Особливу увагу приділено проблемам автоматизованого прийняття рішень, використання чутливих персональних даних і потенційним проявам автоматизованої дискримінації у процесі публічно-правового контролю.Обґрунтовано, що цифрове профілювання не може розглядатися виключно як технічний інструмент управління, оскільки воно має істотний вплив на правовий статус особи та потребує чітких юридичних обмежень і процедур контролю.Зроблено висновок про необхідність подальшого розвитку національного правового регулювання цифрового профілювання з урахуванням принципів законності, пропорційності та правової визначеності, а також посилення інституційних механізмів захисту прав людини.Перспективи подальших досліджень пов'язані з удосконаленням публічно-правових механізмів контролю за використанням алгоритмічних систем, формуванням сталої правозастосовної практики та гармонізацією українського законодавства з правом Європейського Союзу у сфері цифрових правовідносин.