ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПУБЛІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПУБЛІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз державної політики у сфері забезпечення гендерної рівності в Україні з позицій публічної відповідальності та ефективності системи публічного управління в умовах демократичних трансформацій, децентралізації влади та європейської інтеграції.Доведено, що утвердження рівних прав і можливостей жінок і чоловіків є не лише міжнародно-правовим і конституційним зобов'язанням держави, а й важливим показником якості управлінських рішень, рівня підзвітності, відкритості та прозорості діяльності органів публічної влади.У роботі розкрито ґендер як соціально зумовлену категорію, що впливає на процеси формування та реалізації державної політики, визначає особливості доступу до публічної служби, рівень представництва у владних структурах, участь у прийнятті управлінських рішень і розподіл владних та фінансових ресурсів.Проаналізовано чинне нормативно-правове забезпечення гендерної рівності в Україні та оцінено ступінь його відповідності міжнародним і європейським стандартам, зокрема положенням Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенції Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 1(53) 2026 2226 Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, а також рекомендаціям інституцій Європейського Союзу.Обґрунтовано значення гендерно орієнтованого підходу як інструменту сучасного публічного управління, що сприяє підвищенню соціальної справедливості, результативності та сталості державної політики.Особливу увагу приділено інституційним механізмам реалізації гендерної політики, ролі органів державної влади й місцевого самоврядування, а також проблемам міжвідомчої координації, моніторингу та контролю виконання визначених зобов'язань.Зроблено висновок, що публічна відповідальність є визначальним чинником досягнення практичних результатів у сфері гендерної рівності, оскільки забезпечує узгодженість між задекларованими цілями, управлінськими рішеннями та реальним станом дотримання прав і можливостей жінок і чоловіків.Обґрунтовано необхідність подальшої інтеграції гендерного підходу в систему публічного управління та вдосконалення механізмів підзвітності публічної влади.