ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ: ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЙ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ

ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ: ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЙ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ Анотація.У статті досліджується еволюція концепції доступу до правосуддя та сучасні підходи до її забезпечення у правовій системі.Проаналізовано історію розвитку наукових досліджень у цій сфері, яка пройшла через кілька тематичних хвиль: від акценту на рівності доступу до юридичних послуг та подоланні структурних нерівностей у системі правосуддя до впровадження неформальних процедур врегулювання спорів, підвищення ефективності системи та зниження витрат, а також вивчення реальних юридичних потреб спільнот [1, 2].Визначено, що сучасні підходи фокусуються не лише на забезпеченні формального доступу до правосуддя, а й на визначенні пріоритетів для задоволення фактичних потреб громад, зокрема уразливих категорій населення, включно з особами похилого віку, людьми з інвалідністю, жінками, дітьми та етнічними меншинами.Наголошується на важливості інтеграції різних методологічних підходів для вивчення доступу до правосуддя, поєднуючи формально-юридичний аналіз, філософсько-правовий підхід та соціологічні методи [2, 3].Світогляд і ціннісні орієнтири суб'єктів права, зокрема законодавців, суддів та правозастосовників, визначають процес правотворчості та реалізацію правосуддя, що підкреслює неминучий вплив соціальних, культурних і політичних чинників на доступ до правосуддя.Особлива увага приділена підходу, орієнтованому на права людини, який застосовує ПРООН, визначаючи доступ до правосуддя як здатність громадян звертатися та отримувати засоби правового захисту через формальні та неформальні інституції відповідно до стандартів у сфері прав людини [3].Розглянуто ключові елементи такого підходу: визначення правоотримувачів та найбільш уразливих груп, ідентифікацію носіїв обов'язків, аналіз спроможності системи та розробку стратегій підвищення ефективності доступу до правосуддя.