МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Анотація.У статті здійснено теоретичне узагальнення та аналітичне осмислення механізмів публічного управління як інструменту формування енергетичної безпеки та підвищення конкурентоспроможності регіональної політики в умовах трансформації енергетичних систем, децентралізації та зростання безпекових викликів.Обґрунтовано, що енергетична безпека в сучасному публічно-управлінському дискурсі виходить за межі ресурсно-технічного підходу й набуває комплексного характеру, поєднуючи інституційні, економічні, організаційні та стратегічні виміри, які безпосередньо впливають на розвиток регіонів і стійкість територіальних соціально-економічних систем.Показано, що конкурентоспроможність регіональної політики формується під впливом якості управлінських рішень, рівня інституційної спроможності органів публічної влади та здатності інтегрувати енергетичні пріоритети у стратегії соціально-економічного розвитку територій.У межах дослідження виокремлено ключові механізми публічного управління у сфері енергетичної безпеки, зокрема інституційні, нормативно-правові, економіко-фінансові та організаційно-управлінські, а також проаналізовано їх вплив на формування регіональних конкурентних переваг і зниження структурних дисбалансів у розвитку регіонів.Доведено, що інтеграція енергетичної безпеки в систему регіонального розвитку створює передумови для підвищення інвестиційної привабливості територій, зменшення економічних і управлінських ризиків та забезпечення довгострокової стійкості регіональних економік.Особливу увагу приділено ролі багаторівневого врядування та міжсекторної координації як чинників узгодженості енергетичної та регіональної політики.За результатами дослідження сформульовано напрями удосконалення механізмів публічного управління, спрямовані на посилення інституційної спроможності, узгодження стратегічних пріоритетів і розвиток економічних інструментів підтримки регіонів.Реалізація запропонованих підходів сприятиме формуванню стійких моделей регіональ-