ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ВИХОВАННЯ Й ТЕХНОЛОГІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ РОБОТІ

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ВИХОВАННЯ Й ТЕХНОЛОГІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОЗАШКІЛЬНІЙ РОБОТІ Анотація.У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз проблеми підготовки майбутнього вчителя до реалізації сучасних методів виховання та впровадження інноваційних технологій організації дозвіллєвої діяльності в системі позашкільної роботи.Обґрунтовано актуальність досліджуваної теми в контексті парадигмальних змін освітнього простору України, зумовлених глобальною цифровізацією, тривалою військовою агресією та складністю сучасної соціокультурної ситуації.Доведено, що в умовах постійних викликів роль педагога зазнає суттєвої трансформації: від традиційної трансляції знань до виконання функцій фасилітатора, аніматора та практичного психолога, здатного створювати безпечне, розвивальне та емоційно насичене виховне середовище.У роботі розкрито архітектоніку дозвіллєвої діяльності як цілісного системного утворення, що охоплює мотиваційно-цільовий компонент (спрямований на актуалізацію внутрішніх інтересів дитини), змістово-діяльнісний складник (що інтегрує ігрові, пізнавальні й творчі активності) та результативнооцінювальний аспект (орієнтований на набуття нових компетентностей та успішну соціалізацію).Авторами деталізовано ключові функції дозвілля -від рекреаційно-оздоровчої та едукаційної до соціалізуючої та креативної, кожна з яких виступає дієвим інструментом психоемоційної стабілізації здобувачів освіти.Особливу увагу приділено методичному інструментарію позашкільної роботи.У статті представлено розгорнуту характеристику та конкретні приклади застосування широкого спектру інноваційних технологій: цифрові та дистанційні інструменти (віртуальні квести, цифровий сторітелінг), прикладні Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 1(53) 2026 649 методики (лепбукінг як засіб систематизації знань), театрально-мовленнєві та нейропедагогічні технології (спрямовані на розвиток емоційного інтелекту та арт-терапевтичне розвантаження).Окремим вектором дослідження виступає аналіз прогресивного зарубіжного досвіду, зокрема мейкерства (Makerspace), практик усвідомленості (Mindfulness) та сервісного навчання (Service-Learning).Резюмовано, що системна інтеграція цих підходів у позашкільну діяльність є стратегічним ресурсом для формування життєстійкості (resilience), адаптивності та соціальної згуртованості дитини, забезпечуючи її гармонійний розвиток і психологічну реабілітацію в умовах соціокультурної невизначеності.