ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ З ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ РЕМОНТУ ДВИГУНІВ АВТОМОБІЛІВ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ З ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ РЕМОНТУ ДВИГУНІВ АВТОМОБІЛІВ У ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ Анотація.Сучасний розвиток економіки та виробничої сфери України відбувається в умовах інтенсивних технологічних змін, зумовлених цифровізацією, оновленням технічних систем і зростанням вимог ринку праці до рівня професійної підготовки фахівців.У галузі автомобільного транспорту ці процеси супроводжуються ускладненням конструкції двигунів внутрішнього згоряння, широким упровадженням електронних систем керування, підвищенням вимог до точності діагностики та якості ремонтних робіт.Зазначені зміни актуалізують проблему оновлення змісту професійної освіти та підвищення ролі дисциплін, спрямованих на формування здатності майбутніх фахівців працювати з сучасним технологічним обладнанням.У цьому контексті особливого значення набуває дисципліна «Обладнання авторемонтного виробництва», яка забезпечує інтеграцію теоретичних знань і практичної підготовки та відіграє системоутворювальну роль у професійній підготовці здобувачів освіти автотранспортного профілю.Водночас практика викладання засвідчує наявність суперечностей між сучасними вимогами до професійної діяльності фахівців з ремонту двигунів і традиційними підходами до структурування навчального матеріалу, що нерідко обмежується описом окремих видів обладнання без урахування логіки технологічного процесу та результатів навчання.Метою статті є обґрунтування дидактичних засад формування змісту навчання з обладнання для ремонту двигунів автомобілів у межах дисципліни «Обладнання авторемонтного виробництва» з урахуванням компетентнісного підходу, орієнтації на результати навчання та логіки сучасного технологічного процесу авторемонтного виробництва.У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до проєктування змісту професійної освіти, здійснено операціоналізацію професійних компетентностей фахівців з ремонту двигунів, а також обґрунтовано доцільність використання навчально-виробничих кейсів як засобу інтеграції теоретичної і практичної підготовки.