ДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕХНОЛОГІЙ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ: АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНИХ ПРАКТИК І РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

ДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕХНОЛОГІЙ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ: АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНИХ ПРАКТИК І РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ Анотація.Статтю присвячено аналізу дидактичного потенціалу технологій доповненої реальності (AR) у закладі загальної середньої освіти як мобільного навчального середовища, що поєднує символічні записи, графічні подання та просторові 3D-об'єкти й підтримує перехід від спостереження до пояснення та узагальнення понять.Актуальність зумовлена потребою узгоджувати різні репрезентації знань у математиці, природничих науках, географії, історії та мовній освіті, а також працювати з явищами, складними для безпосереднього спостереження.Метою статті є теоретичне обґрунтування механізмів результативності AR шляхом зіставлення узагальнювальних і предметно-орієнтованих публікацій 2020-х років та визначити умови, за яких AR підсилює навчальні результати й мотивацію.Показано, що позитивні ефекти не є автоматичними і залежать від педагогічного дизайну: чіткого визначення навчальної дії, дозування взаємодії, фіксації міркувань, організації співпраці та формувального оцінювання.Важливою умовою перенесення знань є завдання на відтворення пояснення без цифрових підказок.Узагальнення предметних практик засвідчує, що AR найцінніша як середовище керованих навчальних дій з перевіркою гіпотез і видимістю логіки відповіді для вчителя.Окреслено ризики ілюзії розуміння, когнітивного перевантаження та нерівного доступу до пристроїв, що потребує резервного нецифрового сценарію й урахування потреб інклюзивного навчання.Перспективи подальших досліджень пов'язані з визначенням оптимальної дози AR у структурі уроку та з розробленням інструментів оцінювання змін у просторовому й причинно-наслідковому мисленні учнів.