КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ПРЕДМЕТ ЛОГОПЕДИЧНОГО АНАЛІЗУ

КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ПРЕДМЕТ ЛОГОПЕДИЧНОГО АНАЛІЗУАнотація.У статті подано теоретичний аналіз комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку як самостійного об'єкта логопедичного аналізу.Актуальність порушеної проблематики зумовлена зростанням кількості дітей наприкінці дошкільного періоду, які мають труднощі мовленнєвого спілкування, що негативно позначається на їхній готовності до навчальної діяльності в школі та ускладнює процес соціальної взаємодії.У публікації узагальнено наукові підходи до розуміння мовленнєвого й комунікативного розвитку дошкільників, уточнено співвідношення базових понять і обґрунтовано доцільність використання інтегрованого поняття комунікативно-мовленнєвої компетентності у фаховій логопедичній практиці.Показано, що зазначена характеристика має багатокомпонентну структуру й охоплює мовленнєві складники (лексичні, граматичні, фонетико-фонематичні), а також параметри мовленнєвої поведінки, які виявляються у процесі реального спілкування з дорослими та однолітками.Особливу увагу приділено віковим особливостям формування мовленнєвої взаємодії наприкінці дошкільного періоду, ролі соціального досвіду, комунікативної ініціативи та здатності дитини адаптувати мовлення до змінних умов взаємодії.Обґрунтовано фахове бачення логопедичного аналізу, зорієнтованого на оцінювання цілісної здатності дитини використовувати мовлення для розв'язання комунікативних завдань, а не лише на фіксацію окремих мовних порушень.Зроблено висновок, що теоретичний аналіз комунікативно-мовленнєвої компетентності як об'єкта логопедичного аналізу створює підґрунтя для вдосконалення корекційно-мовленнєвого супроводу дітей старшого дошкільного віку в сучасних умовах дошкільної освіти.