САМОПІДТРИМКА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНОК У ПЕРІОД ПОДРУЖНЬОЇ КРИЗИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ПРАКТИК

САМОПІДТРИМКА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНОК У ПЕРІОД ПОДРУЖНЬОЇ КРИЗИ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ПРАКТИК Анотація.У статті представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення впливу цифрових практик самопідтримки на психологічне благополуччя жінок у період подружньої кризи та після розлучення.Актуальність проблеми зумовлена тим, що цифрове середовище сьогодні стає одним із провідних ресурсів підтримки у кризових ситуаціях, проте його потенціал і ризики для жінок залишаються недостатньо дослідженими.Метою дослідження було з'ясувати, які саме цифрові практики використовують жінки у складних сімейних обставинах та як вони впливають на рівень психологічного благополуччя і життєстійкості.У дослідженні взяли участь 60 жінок віком від 25 до 45 років, які перебувають у стані подружньої кризи або нещодавно пережили розлучення.Для діагностики було застосовано опитувальник психологічного благополуччя К. Ріфф, шкалу життєстійкості Коннора-Девідсона, а також авторську анкету для виявлення характеру та частоти використання цифрових практик самопідтримки (онлайн-психотерапія, мобільні додатки для медитації й контролю емоцій, онлайн-спільноти підтримки, соціальні мережі тощо).Результати дослідження засвідчили, що жінки, які систематично застосовують цифрові практики самопідтримки, демонструють вищий рівень психологічного благополуччя та життєстійкості порівняно з тими, хто ними не користується.Найбільш ефективними виявилися онлайн-консультації з психологом, психотерапевтом та використання мобільних додатків для релаксації й відстеження емоційного стану.Водночас було встановлено, що надмірне використання соціальних мереж та орієнтація на ідеалізовані образи може мати зворотний ефект: посилювати почуття самотності, спричиняти зниження самооцінки та загострювати кризові переживання.У висновках підкреслено, що цифрові практики можуть виступати потужним ресурсом підтримки психологічного благополуччя жінок у період подружньої кризи за умови їхнього збалансованого та усвідомленого використання.Встановлено, що саме поєднання індивідуальної психотерапевтичної допомоги з цифровими інструментами для саморегуляції є найбільш ефективним для формування життєстійкості.Зроблено висновок, що інтеграція