ОСОБЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ КЕРІВНИКАМИ СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ З РІЗНИМ РІВНЕМ САМОЕФЕКТИВНОСТІ

ОСОБЛИВОСТІ ПОДОЛАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ КЕРІВНИКАМИ СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ З РІЗНИМ РІВНЕМ САМОЕФЕКТИВНОСТІАнотація.У статті досліджено особливості подолання організаційного стресу керівниками середньої ланки з різним рівнем самоефективності в умовах підвищеного професійного навантаження та нестабільності організаційного середовища.Проведене емпіричне дослідження дало змогу виявити специфіку вразливості керівників до організаційного стресу та особливості використання ними проактивних стратегій подолання залежно від рівня самоефективності.Показано, що високий рівень самоефективності асоціюється з більшою толерантністю до організаційного стресу та орієнтацією на конструктивні, проактивні форми його подолання.Доведено, що керівники з високим рівнем самоефективності демонструють вищу толерантність до організаційного стресу.Встановлено, що для них характерне активне використання превентивних і проактивних стратегій подолання стресу, зокрема стратегічного планування, передбачення потенційних стресорів, а також залучення інструментальної й емоційної соціальної підтримки.Виявлено, що керівники із середнім рівнем самоефективності характеризуються найбільшою вразливістю до організаційного стресу.Керівники з середнім рівнем самоефективності демонструють більш активне залучення до проактивних і рефлексивних форм подолання порівняно з групою з низькою самоефективністю.Однак ця активність, у поєднанні з підвищеною мотивацією досягнення, відчуттям дефіциту часу та недостатньою поведінковою гнучкістю, не забезпечує зниження рівня стресу.Показано, що керівники зі зниженим рівнем самоефективності меншою мірою залучені до проактивних форм подолання організаційного стресу, що знижує їхню здатність до випереджального реагування на стресогенні чинники управлінської діяльності.Отримані результати засвідчують необхідність розроблення та впровадження програм психологічного супроводу керівників середньої ланки, спрямованих на підвищення рівня самоефективності, розвиток проактивних стратегій подолання та профілактику організаційного стресу в управлінській діяльності.