ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ Анотація.У статті проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення пізнавальної сфери дітей з порушеннями мовлення.Пізнавальна сфера визнана багатогранним поняттям і водночас ключовим показником інтелектуального розвитку особистості.У її структурі прийнято виокремлювати основні психічні процеси: відчуття, сприймання, пам'ять, увагу, уяву та мислення.Рівень пізнавальної активності дитини розглядається як один із ключових показників її пізнавального розвитку і проявляється у здатності самостійно формулювати пізнавальні завдання та знаходити ефективні шляхи їх розв'язання.Акцентовано, що пізнавальні психічні процеси, що формують когнітивну сферу, у дітей з особливими освітніми потребами характеризуються низкою специфічних особливостей.Їхній розвиток зазвичай супроводжується суттєвими змінами та проявляється певними характерними ознаками.Зазначено, що пізнавальна сфера дітей із порушеннями мовлення характеризується специфічними відхиленнями у концентрації уваги, пам'яті, мисленні та мовленні, які тісно пов'язані з емоційно-вольовою нестійкістю, підвищеною стомлюваністю та особливостями соціальної взаємодії.Це зумовлює необхідність індивідуалізації освітнього процесу та організації комплексного психолого-педагогічного супроводу, спрямованого на розвиток когнітивних процесів, підтримку емоційновольової сфери та подолання вторинних ускладнень, пов'язаних із мовленнєвим дефіцитом.