КІБЕРБЕЗПЕКА ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ

КІБЕРБЕЗПЕКА ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ Анотація.На сучасному етапі розвитку цивілізації інформаційний простір став п'ятим доменом ведення бойових дій, поряд із сушею, морем, повітрям та космосом.Тотальна цифровізація державних послуг, економіки та військового управління створює не лише нові можливості, а й критичні вразливості.Ряд науковців зазначає, що у XXI столітті кібербезпека вже не є суто технічним питанням й перетворилася на ключовий чинник суверенітету держави [1, с. 225].Отже, в умовах глобальної цифровізації, геополітичних змін, нестабільності та прямої збройної агресії проти України, питання забезпечення національної кібербезпеки набуває першочергового значення.Тож, трансформація кіберпростору в автономний домен ведення бойових дій, де атаки на інформаційну інфраструктуру здатні спричинити наслідки, тотожні застосуванню кінетичної зброї та є реальністю сьогодення.У статті проведено комплексний теоретико-правовий аналіз ролі кібербезпеки -як одного із фундаментальних елементів у структурі національної безпеки держави в умовах інтенсифікації гібридних протистоянь 2024-2026 років.Проаналізовано динаміку та специфіку сучасних кіберзагроз, зокрема цільових (таргетованих) атак на об'єкти критичної інфраструктури, енергетичний сектор та систему державного управління.Особливу увагу було приділено еволюції тактики та методиці протиправних діянь суб'єктів кібертероризму та застосуванню ними технологій штучного інтелекту для пошуку вразливих сфер у режимі реального часу.Також, у статті досліджено нормативно-правову базу України щодо забезпечення кіберстійкості та її гармонізацію із європейськими стандартами захисту, зокрема, Директиву NIS2.Обґрунтовано перехід від концепції пасивного захисту периметра до стратегії «нульової довіри» (Zero Trust) та проактивного моніторингу аномалій [2].Кібербезпека розглядається не лише як технічна підсистема, а й як ключовий чинник збереження державного суверенітету та соціальної стабільності.Запропоновано модель трирівневої системи захисту, що включає