ВІДКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ – ЧИННИЙ ПОРЯДОК ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

ВІДКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ -ЧИННИЙ ПОРЯДОК ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ Анотація.У статті проаналізована чинна процедура відкриття кримінального провадження та висловлені з цього приводу погляди вчених щодо виявлення їхніх недоліків.Внесені пропозиції щодо вдосконалення правової регламентації та практики розв'язання цих проблем.Зокрема, розкрито зміст понять «відкриття провадження» та «початок розслідування», а також наведені аргументи щодо необхідності їх розмежування.Доведено, що оскільки до відкриття кримінального провадження зобов'язує засада публічності, то воно мало б визначатись не ст.214, якою визначено порядок початку розслідування, а ст. 25 КПК.Запропоновано механізми уточнення процедури розгляду та оцінки наявної інформації про вчинене правопорушення на предмет наявності у ній підстав для відкриття з приводу нього процесуального провадження.Доведено необхідність розмежування та законодавчого визначення приводів і підстав відкриття кримінального провадження та початку розслідування, а також уточнення повноважень прокурора, слідчого та керівника органу розслідування з цих питань.Обґрунтовано, що оскільки правовий статус як факту занесення відомостей до ЄРДР, так і відомостей, які до нього занесені, КПК не визначені, факт такого занесення процесуальним рішенням не є, а необхідність його ухвалення як щодо відкриття провадження, так і щодо початку розслідування КПК не передбачена, то це суперечить як засаді правової визначеності, так і засаді забезпечення права на оскарження процесуальних рішень та дій, так і методологічним настановам щодо виникнення правовідносин, згідно з якими їх підставами є юридичні факти.Таке рішення у формі постанови для слідчого було б процесуальною підставою, а її зміст, тобто обґрунтування наявності достатніх даних про вчинене кримінальне правопорушення, -фактичною підставою для початку розслідування.Натомість, оскільки у ч. 1 ст.110 КПК, якою визначено суть процесуального рішення, відсутні такі з головних його ознак, як письмова форма, вмотивованість та обґрунтованість, то її необхідно викласти так: Процесуальними є лише ті письмові, вмотивовані та обґрунтовані рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді і суду, ухвалення яких прямо передбачене цим Кодексом.