ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ: МОДЕЛІ, ЕТИЧНІ ДИЛЕМИ ТА ПРАВОВІ ОБМЕЖЕННЯ

ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ: МОДЕЛІ, ЕТИЧНІ ДИЛЕМИ ТА ПРАВОВІ ОБМЕЖЕННЯ Анотація.У статті обґрунтовується теза про те, що використання штучного інтелекту в державному управлінні тягне за собою зміну механізму адміністративної дії.Так, коли управлінська система "підказує", кому саме призначити соціальну допомогу, коли алгоритм підсвічує "підозрілі" операції, що потребують вживання відповідних заходів з боку держави, коли чатінтерфейс забезпечує первинну взаємодію з громадянином -у всіх цих випадках держава отримує швидкість і результативність.Але, водночас, держава ризикує втратити те, що робить її рішення легітимними, а саме: зрозуміле мотивування, індивідуалізацію, забезпечення можливості будь-якому громадянину заперечити і бути почутим.Це стосується й відповіді на питання "хто відповідає?", позаяк спокуса доручити відповідь на запити громадян деперсоніфікованим системі/ алгоритму неминуче призводить до знеособлення відповідальності за прийняті рішення.Саме тому актуальність теми визначається не технологічною модою, а доволі прозаїчною реальністю, коли алгоритми інтегруються у рутинні державно-управлінські процеси швидше, аніж у ці ж процеси встигають вбудуватися гарантії, врай потрібні громадянину в епоху поширення ШІ.Неконтрольоване використання технологій хоч і видається спочатку природним, завжди обертається низкою загроз для гідності громадянина, підважує засади його захисту від дискримінації тощо.Мета запропонованого дослідження полягає в тому, щоб окреслити межі належної інтеграції ШІ до державно-управлінських процесів.Належна інтеграція, у свою чергу, означає, що управлінська ефективність не повинна досягатися за рахунок процедурних втрат, які, зі свого боку, негативно відображаються на правах і свободах людини.Методологічно стаття базується на поєднанні нормативного аналізу ризик-орієнтованих підходів до регулювання використання ШІ у державно-управлінських процесах, з одного боку, та аналізу побудови адміністративних ланцюжків з урахуванням фактору ШІ, -з іншого.У результаті запропоновано «три-контурну» модель використання ШІ у державно-управлінському секторі.Перший контур, -політичний, який фіксує Журнал «Наукові інновації та передові технології» № 2(54) 2026