ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КРЕАТИВНОСТІ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ПІДХОДІВ

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КРЕАТИВНОСТІ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ПІДХОДІВ Анотація.У статті представлено комплексний компаративний аналіз міжнародних та українських теоретичних підходів до визначення та розвитку креативності в закладах позашкільної освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростаючим визнанням креативності як ключової компетентності XXI століття міжнародними організаціями (ОЕСР, Європейська Комісія, ЮНЕСКО) та унікальним потенціалом позашкільної освіти для розвитку творчих здібностей завдяки добровільності участі, варіативності програм та орієнтації на інтереси учнів.Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі, систематизації та узагальненні наукових джерел англо-американської, європейської та української дослідницьких традицій.Дослідження інтегрує емпіричні дані щодо ефективності позашкільних програм у США (понад 1500 учасників у 158 програмах, покращення креативного мислення на 65-85%).Теоретичну основу становлять сучасні теорії креативності: компонентна модель Т. Амабайл з акцентом на внутрішній мотивації; теорія потоку М. Чиксентміхаї; модель «4C» Дж.Кауфмана та Р. Бегетто.У статті розглянуто провідні міжнародні моделі розвитку креативності в позашкільних закладах: у США -програма 21st Century Community Learning Centers (понад 10 000 центрів, 2+ млн учнів), партнерство NASA з Department of Education, Boys & Girls Clubs of America (понад 4 млн молоді), програма 4-H Youth Development (6 млн учасників у 60 країнах); у Фінляндії -національна модель хобі Harrastamisen Suomen malli, Центр цифрової молодіжної роботи Verke; у Німеччині -мережа Jugendzentren (понад 13 000 центрів), учнівські № 13(54) 2025 1104 дослідницькі центри Schülerforschungszentren; у Швеції -культурні школи Kulturskolan (350 000 дітей щорічно), центри дозвілля Fritidsgård; на рівні ЄСпрограми Erasmus+ Youth (бюджет понад 10 млрд євро), eTwinning (358 000+ педагогів з 44 країн).Компаративний аналіз виявив спільні характеристики (визнання позашкільних закладів оптимальним середовищем для креативності, акцент на внутрішній мотивації, використання проєктного навчання, інтеграція STEM і мистецтв, розвиток індивідуальної та колективної креативності) та відмінності в інституційних рамках (різноманітність форм vs державна мережа), моделях фінансування (змішане/повністю державне vs переважно бюджетне), методичних підходах (індивідуалізм vs елементи колективізму), теоретичних концепціях (прагматичні vs духовно-моральні), рівні цифровізації (високий vs нерівномірний).Ключові слова: креативність, позашкільна освіта, неформальна освіта, позашкільні програми, компаративний аналіз, дивергентне мислення, STEMосвіта, креативна педагогіка, внутрішня мотивація, теорія потоку.