МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ СТУДЕНТІВ НА ЕТАПІ ВИБОРУ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ЯК ФАХУ

МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ СТУДЕНТІВ НА ЕТАПІ ВИБОРУ КЛІНІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ЯК ФАХУ Анотація.У статті висвітлено проблему мотиваційно-ціннісних орієнтирів студентів на етапі вибору клінічної психології як фаху в умовах зростання суспільного запиту на психологічну допомогу, пов'язаного з воєнними подіями, соціальною нестабільністю та поширенням стресасоційованих і психосоматичних розладів.Обґрунтовано, що кількісне збільшення потреби у клінічних психологах не завжди супроводжується належною сформованістю професійної мотивації, ціннісної зрілості та реалістичного уявлення про зміст і межі професійної діяльності.Показано, що суперечливість мотиваційних установок і недостатня інтеграція професійних цінностей уже на початкових етапах навчання можуть спричиняти зниження навчальної залученості, ускладнення формування професійної ідентичності, рольову плутанину, емоційне виснаження і передумови раннього вигорання.Метою дослідження було вивчити мотиваційно-ціннісні орієнтири студентів, які розпочинають навчання за спеціальністю «Клінічна психологія», та визначити чинники, що зумовлюють їхній вибір фаху.Емпіричне дослідження проведено серед 42 студентів першого курсу в межах практичного курсу «Вступ до спеціальності».Застосований формат є методично доцільним, оскільки на ранньому етапі професійної соціалізації мотиваційна структура вибору фаху зберігає відносну безпосередність і меншою мірою модифікована навчально-професійним досвідом.Встановлено, що мотиваційна структура вибору спеціальності має багатокомпонентний характер: домінують пізнавальні мотиви (52,4%) та альтруїстичні мотиви (38,1%) у поєднанні з прагматичними (26,2%), компенсаторними (19,0%) і зовнішніми (16,7%) чинниками.У системі професійних цінностей найбільш вираженою є орієнтація на цінність людського життя і психічного здоров'я (66,7%) та усвідомлення відповідальності за психологічний вплив (54,8%).Водночас меншою мірою представлені етичні та «межові» компоненти професійної свідомості: дотримання професійних меж № 13(54) 2025 1189 (33,3%) і прийняття вразливості/страждання іншого (19,0%).В особистісних цінностях переважає декларована емпатія (71,4%), тоді як готовність до саморефлексії (26,2%) і толерантність до невизначеності (23,8%) є недостатньо сформованими, що може створювати ризики професійної адаптації.Аналіз уявлень про професію засвідчив фрагментарність знань і високу поширеність професійних ілюзій: очікування «швидких результатів» (57,1%), ототожнення психолога з «рятівником» (66,7%), недооцінка діагностики та документації (28,6%), ігнорування власної вразливості (76,2%).Рефлексивна вправа «Образ: я -майбутній клінічний психолог» була прийнятною для всіх студентів (100%), однак показала недостатню узгодженість особистих цінностей із вимогами професії (42,9%), низьке відчуття професійної приналежності (23,8%) та мінімальну готовність приймати складні професійні ролі (14,3%).Найменш усвідомленими виявилися компоненти культури професійної підтримки: готовність до супервізії (19,0%) та розуміння значення власної психотерапії (9,5%).Зроблено висновок, що на старті навчання у більшості студентів наявна гуманістична спрямованість і мотиваційна включеність, проте недостатньо інтегровані етичні, рефлексивні та «професійно-захисні» компоненти (межі, супервізія, власна терапія, саморегуляція).Отримані результати обґрунтовують необхідність раннього включення до освітніх програм спеціальних модулів, спрямованих на деміфологізацію професії, формування реалістичних очікувань, розвиток толерантності до невизначеності, навичок емоційної саморегуляції, професійних меж, а також культури супервізії та особистої терапії як умов професійної безпеки і якості майбутньої клінічної практики.