АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНОВОГО ЗАБОРОННОГО ПРИПИСУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ НЕГАЙНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРМІНОВОГО ЗАБОРОННОГО ПРИПИСУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ НЕГАЙНОГО ЗАХИСТУ ПРАВ ДИТИНИАнотація.У статті здійснено комплексний науковий аналіз адміністративно-правової природи термінового заборонного припису крізь призму захисту прав та інтересів дитини.Автором обґрунтовано, що терміновий заборонний припис є специфічним заходом адміністративно-запобіжного характеру, який застосовується уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України з метою негайного припинення протиправних дій та усунення небезпеки для життя чи здоров'я дитини.У статті деталізовано підстави винесення тимчасового заборонного припису, зокрема проведення оцінки ризиків, що є ключовим етапом у процесі прийняття рішення поліцейським.Підкреслено, що суб'єктивний характер оцінки ризиків вимагає чіткої регламентації критеріїв, аби уникнути зловживань або, навпаки, бездіяльності у критичних ситуаціях.Особлива увага у дослідженні приділена змістовному наповненню термінового заборонного припису, що включає такі обмеження, як зобов'язання залишити місце проживання постраждалої дитини, заборона на вхід та перебування в такому місці, а також заборона в будь-який спосіб контактувати з дитиною.Досліджено правову колізію, що виникає при виселенні кривдника, який є власником житла, та доведено пріоритетність права дитини на безпеку над майновими правами особи, що вчиняє насильство, відповідно до принципу «найкращих інтересів дитини».Виокремлено проблеми практичного застосування термінового заборонного припису, серед яких складність ідентифікації психологічного насильства стосовно дитини та недостатня міжвідомча координація між органами поліції та службами у справах дітей.№ 13(54) 2025 171 У статті обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін до адміністративного законодавства з метою розширення кола суб'єктів, які можуть ініціювати винесення термінового заборонного припису, та посилення відповідальності за його порушення.За результатами дослідження зроблено висновок, що терміновий заборонний припис є найефективнішим адміністративно-правовим засобом «першої лінії захисту».Його ефективність напряму залежить від професійної підготовки працівників поліції та наявності дієвої системи моніторингу безпеки дитини після закінчення терміну дії припису.