ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕНЕРАТИВНОГО ДИЗАЙНУ ТА ТРАДИЦІЙНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ БУДІВЕЛЬ

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕНЕРАТИВНОГО ДИЗАЙНУ ТА ТРАДИЦІЙНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ БУДІВЕЛЬ Анотація.У статті досліджується трансформаційний вплив інструментів генеративного штучного інтелекту (GenAI) на методологію архітектурного проектування в середовищі інформаційного моделювання будівель (BIM).Актуальність роботи зумовлена стрімкою інтеграцією нейромережевих алгоритмів у професійний інструментарій архітектора та дизайнера (Autodesk Revit), що створює нові виклики для традиційних підходів до навчання та проектної практики.Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу ефективності використання AI-плагінів (зокрема Veras, EvolveLab) та платформ алгоритмічного планування (TestFit) на різних етапах життєвого циклу проектувід ескізу до робочої документації.Методологія роботи базується на експериментальному зіставленні «ручного» та AI-асистованого моделювання № 13(54) 2025 1793 за критеріями часових витрат, варіативності рішень та відповідності будівельним нормам.Результати аналізу міжнародного досвіду (на прикладі кейсу компанії LIFTbuild) та досліджень демонструють нелінійну природу ефективності сучасних AI-інструментів.Встановлено, що на етапі концептуального пошуку використання генеративних інструментів дозволяє скоротити часові витрати до 50% та збільшити варіативність проектних рішень у 2,5 рази порівняно з традиційними методами.У цьому контексті ШІ ефективно виступає як «мультиплікатор ідей», автоматизуючи рутинні процеси пошуку форми та візуалізації.Водночас виявлено критичне зниження ефективності поточних AIінструментів на стадіях робочого проектування.Головною перешкодою визначено «проблему топології»: автоматично згенерована геометрія часто ігнорує конструктивну логіку, пріоритетність шарів матеріалів та вимоги стандартів, що робить її непридатною для безпосереднього випуску документації без значної ручної корекції та верифікації.На основі отриманих даних обґрунтовано необхідність переходу до гібридної моделі проектування, де алгоритми використовуються для генерації та оптимізації на старті, а кваліфікований архітектор забезпечує технічну реалізацію та контроль якості.Сформульовано практичні рекомендації щодо модернізації освітніх програм шляхом введення нових компетентностей: промпт-інжинірингу, верифікації AI-рішень та навичок управління гібридними BIM-процесами.