ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНИЙ АУДИТ І КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ РЕІНЖИНІРИНГ УКРАЇНСЬКИХ ЦИФРОВИХ СЕРВІСІВ

ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНИЙ АУДИТ І КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ РЕІНЖИНІРИНГ УКРАЇНСЬКИХ ЦИФРОВИХ СЕРВІСІВ Анотація.У статті розглянуто проблему недостатньої людиноцентричності українських цифрових сервісів в умовах інтенсивної цифрової трансформації державного управління, фінансового та медичного секторів.Попри високий рівень цифровізації, значна частина сервісів демонструє обмежену доступність, звуження багатоканальності доступу, перевантажені інтерфейси та використання маніпулятивних або етично сумнівних UXпатернів.Це створює бар'єри для ефективної взаємодії, особливо для вразливих категорій користувачів, і знижує суспільну цінність цифрових рішень.Людиноцентричний аудит у роботі трактується як комплексний підхід, що поєднує оцінювання архітектури доступу, організації користувацьких інтерфейсів, етичності UX-рішень і відповідності принципам інклюзивності та цифрової доступності.У межах аудиту проаналізовано окремі сервіси фінансової, медичної та адміністративної сфер з позицій багатоканальності, когнітивного навантаження, прозорості взаємодії та наявності «темних патернів».Запропоновано авторську модель концептуального реінжинірингу, що включає чотири взаємопов'язані рівні: архітектури доступу, інтерфейсної організації, етичної взаємодії та нормативно-методичної підтримки.Рівень № 13(54) 2025 2091 архітектури доступу спрямований на відновлення принципу багатоканальності та недискримінаційного доступу.Рівень інтерфейсної організації орієнтований на зниження когнітивного навантаження, спрощення сценаріїв взаємодії та забезпечення візуальної узгодженості.Рівень етичної взаємодії передбачає впровадження системного UX-етичного аудиту для виявлення та запобігання маніпулятивним практикам.Рівень нормативно-методичної підтримки забезпечує інституціоналізацію вимог людиноцентричності, інклюзивності та цифрової доступності.Для кожного з рівнів розроблено формалізовані чеклисти з чіткими, вимірюваними критеріями та бальною шкалою оцінювання, які дозволяють визначати рівень людиноцентричної зрілості цифрового сервісу.Запропонований підхід може використовуватися як інструмент системного аудиту, реінжинірингу та формування стандартів якості цифрових сервісів, орієнтованих на реальні потреби користувачів.