СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДАНИХ У БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМАХ

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДАНИХ У БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМАХ Анотація.Забезпечення інформаційної безпеки в безпілотних платформах є критично важливим аспектом їх функціонування, оскільки ці системи все більше використовуються в різних сферах, від військових операцій до цивільних застосувань.Безпілотники, завдяки своїй здатності виконувати завдання без людського втручання, стають уразливими до різноманітних загроз, таких як несанкціонований доступ, кібератаки та перехоплення даних.Шифрування та автентифікація є двома основними методами, які забезпечують захист інформації в безпілотних платформах.Шифрування дозволяє перетворювати дані в недоступний для сторонніх осіб формат, що ускладнює їхнє перехоплення та використання.Автентифікація, в свою чергу, забезпечує перевірку особи або системи, що намагається отримати доступ до інформації, гарантуючи, що лише авторизовані користувачі можуть взаємодіяти з платформою.У цьому контексті важливо розглянути різні методи шифрування та автентифікації, їх переваги та недоліки, а також способи протидії атакам на канали зв'язку.Це дозволить не лише підвищити рівень безпеки безпілотних систем, але й забезпечити їх ефективне та надійне функціонування в умовах сучасних загроз.У статті досліджено комплексну проблему забезпечення інформаційної безпеки в безпілотних платформах, які активно використовуються у військовій, № 13(54) 2025 2495 цивільній і комерційній сферах.У сучасних умовах зростаючих кіберзагроз захист даних, що передаються між безпілотною платформою та наземною станцією управління, набуває критичного значення.У роботі проаналізовано сучасні виклики, пов'язані з перехопленням, модифікацією або підміною інформації, що передається, та описують типові вектори атак, серед яких особливо небезпечними є спуфінг GPS, атаки типу «людина посередині» та відмова в обслуговуванні.У статті представлено огляд сучасних методів захисту інформації, які базуються на шифруванні даних, автентифікації користувачів і пристроїв, а також виявленні і протидії атакам на канали зв'язку.Проаналізовано ефективність криптографічних алгоритмів, зокрема AES-256, RSA-2048, ECC і RC4, з позицій їх застосовності до апаратних можливостей безпілотних платформ.Підкреслено переваги використання симетричного шифрування AES у поєднанні з асиметричним обміном ключами на основі еліптичних кривих (ECC), що дозволяє досягати високого рівня безпеки при мінімальних енергозатратах.Розглянуто практичні аспекти автентифікації, включаючи цифрові сертифікати, токени, біометричні системи та блокчейнідентифікацію.Зроблено акцент на доцільності застосування багаторівневих підходів до автентифікації, які поєднують кілька методів для забезпечення стійкості до несанкціонованого доступу.Також розглянуто ключові стратегії протидії атакам -від використання технологій динамічного перемикання частот і спектрального розширення сигналу (DSSS) до інтеграції алгоритмів машинного навчання для виявлення аномалій у телеметричному трафіку.Значну увагу приділено захисту навігаційних систем від атак типу GPSспуфінг, шляхом застосування гібридного позиціонування на основі GPS, IMU та сенсорів навігації.Також обґрунтовано доцільність впровадження апаратних модулів безпеки -TPM та HSM, що ізолюють критично важливу інформацію від основної операційної системи.Узагальнюючи результати дослідження, підкреслено, що ефективний захист безпілотних платформ повинен базуватись на багаторівневій архітектурі безпеки, яка враховує криптографічні, автентифікаційні та інтелектуальні механізми моніторингу.Тільки такий підхід дозволяє гарантувати цілісність, конфіденційність і доступність інформації в умовах активної протидії з боку зловмисників.Окремо наголошено на важливості адаптації захисних рішень до ресурсних обмежень апаратного забезпечення безпілотних платформ.