АНАЛІЗ ПРАВОВИХ КОЛІЗІЙ ТА ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО СИСТЕМ АВТОНОМНОГО КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ (АТЗ)

АНАЛІЗ ПРАВОВИХ КОЛІЗІЙ ТА ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО СИСТЕМ АВТОНОМНОГО КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ (АТЗ) Анотація.Проблема правового регулювання використання систем автономного керування (САК), або автономних (безпілотних) транспортних засобів (АТЗ), є однією з найбільш актуальних та складних для сучасної юриспруденції України.Дослідження присвячене комплексному аналізу стану національної нормативно-правової бази та її фундаментальної невідповідності викликам технологічної революції.Метою роботи є визначення ключових правових колізій у сферах публічного та приватного права та розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо їхнього подолання.У статті здійснено аналіз міжнародно-правового регулювання, зокрема вимог Віденської конвенції про дорожній рух 1968 р., що вимагає постійного контролю з боку людини і прямо блокує легалізацію АТЗ високого рівня автономності (рівні 4-5 за класифікацією SAE J3016) [6].Доведено необхідність національної адаптації цього положення через розробку Рамкового закону України «Про автономний транспорт...», який має запровадити міжнародну класифікацію [7] та визначити правовий статус оператора.Ключовим розділом є деталізація проблематики юридичної відповідальності.Обґрунтовано недієвість чинних механізмів Цивільного кодексу (що базуються на вині) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (що оперують виключно поняттям «водій», ст.122 КУпАП [9]) для кваліфікації правопорушень, скоєних автономним алгоритмом.Запропоновано концепцію об'єктивної (бездоганної) відповідальності виробника або власника, як джерела підвищеної небезпеки [5].Окрему увагу приділено питанням кримінальної відповідальності у разі заподіяння тяжкої шкоди, де доведення причинно-№ 13(54) 2025 2547Ukraine on Administrative Offences (which exclusively uses the concept of "driver," Article 122 of the CUAAO [9]) for classifying offenses committed by an autonomous algorithm is demonstrated.The concept of strict (no-fault) liability for the manufacturer or owner, as the possessor of a source of increased danger [5], is proposed.Separate attention is paid to the issues of criminal liability in the event of severe harm, where proving the causal link between the algorithm's action and the criminal consequence requires a review of the criteria for "technological negligence" [10].Furthermore, the necessity of implementing international cybersecurity standards (UNECE R155) [3]) and creating the legislative foundations for Intelligent Transport Systems (ITS) is analyzed.The results of the research have practical significance for regulatory bodies and will contribute to accelerating European integration processes in the transport sector.