РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОНОМНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ АГЕНТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОНОМНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ АГЕНТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Анотація.Актуальність дослідження зумовлено швидким ускладненням цифрових середовищ і зростанням потреби в інформаційних системах, здатних до автономності, стійкості та інтелектуальної координації без постійного централізованого управління.Поширення децентралізованих інфраструктур, розподілених джерел даних та високодинамічних потоків подій актуалізує застосування агентних технологій, що забезпечують гнучку самоорганізацію та адаптивне функціонування системи.Метою статті є наукове обґрунтування принципів створення, впровадження та оцінювання автономних агентно-орієнтованих інформаційних систем, здатних демонструвати високу адаптивність, стійкість й інтелектуальну взаємодію в складних цифрових середовищах.Методи дослідження ґрунтуються на використанні системного аналізу для виявлення структурних закономірностей функціонування агентних систем, моделювання для вивчення поведінки автономних компонентів у варіативних умовах, аналітичного узагальнення для формування критеріїв оцінювання, логіко-структурного методу для інтерпретації архітектурних рішень, а також порівняльного аналізу для встановлення переваг і меж застосування різних типів агентних моделей.Такий методичний апарат є загальноприйнятим та універсальним для сучасних інформаційних досліджень.Результати роботи полягають у тому, що досліджено сутність агентних технологій, визначено їх № 13(54) 2025 2615 потенціал для формування автономних інформаційних систем нового покоління та доведено ефективність децентралізованих підходів у забезпеченні узгодженого функціонування компонентів.Визначено архітектурні та комунікаційні механізми, які забезпечують стійкість системи до збурень, а також окреслено методичні підходи до оцінювання її продуктивності, надійності та здатності до відновлення.Виявлено типові науково-технічні й організаційні проблеми, що стримують масштабування агентних рішень у прикладних сферах.Висновки підтверджують, що автономні багатoагентні системи здатні формувати емерджентну, координаційно узгоджену поведінку, яка перевищує можливості окремих компонентів, проте їх успішне впровадження потребує подолання низки технічних та інституційних обмежень.Визначено, що результативність таких систем визначається балансом між локальною автономністю та глобальною узгодженістю, стійкістю комунікацій та здатністю до реконфігурації.Перспективи досліджень охоплюють розроблення універсальних стандартів взаємодії агентів, створення формальних методів верифікації емерджентної поведінки, інтеграцію пояснюваних моделей штучного інтелекту в механізми колективних рішень та дослідження безпекових і нормативних аспектів застосування автономних систем у критичних інфраструктурах.