КАТЕГОРІАЛЬНО-ПОНЯТІЙНІ МЕЖІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «РЕГУЛЮВАННЯ», «УПРАВЛІННЯ ЗАКУПІВЛЯМИ», «КОНТРОЛЬ», «НАГЛЯД», «АУДИТ», «КОМПЛАЄНС»

КАТЕГОРІАЛЬНО-ПОНЯТІЙНІ МЕЖІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ: СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «РЕГУЛЮВАННЯ», «УПРАВЛІННЯ ЗАКУПІВЛЯМИ», «КОНТРОЛЬ», «НАГЛЯД», «АУДИТ», «КОМПЛАЄНС»Анотація.У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз ключових категорій державного впливу, які застосовуються у сфері публічних закупівель.Дослідження спрямоване на усунення термінологічної невизначеності та сприяння гармонізації національної практики з міжнародними стандартами доброчесності.Проаналізовано сутнісні характеристики та функціональні межі понять «регулювання», «управління закупівлями», «контроль», «нагляд», «аудит» та «комплаєнс» у контексті їхнього застосування до закупівельної діяльності.Визначено, що ефективна система публічних закупівель вимагає чіткого розмежування цих функцій для запобігання дублюванню повноважень та підвищення прозорості.Визначено, що «регулювання» виступає як нормотворча діяльність, яка встановлює обов'язкові правила, «управління закупівлями» є оперативною функцією з організації та забезпечення закупівельного процесу.Встановлено функціональне співвідношення між різними формами контролю, зокрема: «контроль» ідентифіковано як загальну систему верифікації дотримання правил, яка може бути внутрішньою та зовнішньою; «нагляд» виступає як зовнішня, постійна та превентивна форма контролю за законністю дій суб'єктів; «аудит» розглядається як незалежна, переважно ретроспективна, оцінка ефективності та законності використання бюджетних коштів; «комплаєнс» визначений як проактивний, внутрішній механізм саморегуляції суб'єкта закупівель, спрямований на запобігання ризикам та формування культури доброчесності.Встановлено, що проаналізовані поняття не є тотожними чи взаємозамінними, а формують вертикально організовану семантичну ієрархію державного регулювання публічних закупівель.У цій системі регулювання формує правила; управління закупівлями реалізує їх; контроль і нагляд забезпечують зовнішню відповідність; аудит незалежно оцінює ефективність; а комплаєнс