ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД Анотація.У статті здійснено комплексний історико-правовий та порівняльний аналіз еволюції концепції прав людини в умовах збройного конфлікту з урахуванням українського та міжнародного досвіду.Вихідною позицією дослідження є теза про те, що сучасні війни, зокрема збройна агресія Російської Федерації проти України, виявили обмеженість традиційних уявлень про права людини як категорію, розраховану переважно на мирний час, та актуалізували потребу їх переосмислення в умовах воєнних дій.Розкрито генезу міжнародно-правових підходів до захисту особи під час війни -від ранніх гуманітарних звичаїв і класичного міжнародного гуманітарного права до формування універсальної системи міжнародного захисту прав людини після Другої світової війни.Особливу увагу приділено доктрині співвідношення міжнародного гуманітарного права і міжнародного права прав людини, зокрема концепції lex specialis, та її відображенню у практиці Міжнародного Суду ООН і Європейського суду з прав людини.Проаналізовано роль універсальних і регіональних механізмів відповідальності за грубі порушення прав людини та гуманітарного права, включно з діяльністю міжнародних судових інституцій.Окрему увагу приділено українському досвіду забезпечення прав людини в умовах збройного конфлікту, адаптації національного законодавства до стандартів міжнародного права, а також використанню міжнародних правових інструментів для захисту прав жертв війни та притягнення винних до відповідальності.Обґрунтовано, що сучасний етап розвитку концепції прав людини у війні характеризується інтегративним, практикоорієнтованим підходом, спрямованим на поєднання вимог військової необхідності з імперативом гуманності.Сформульовано пропозиції щодо подальшого вдосконалення механізмів захисту прав людини в умовах збройних конфліктів, які охоплюють необхідність поглиблення інтеграції норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, розширення кола суб'єктів міжнародно-правової відповідальності, підвищення ефективності судових і квазісудових механізмів притягнення винних до