КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕЗАКОННЕ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ НАД ЛЮДИНОЮ: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ ТА КРАЇН РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

Read full text Summarise with VIRAT
Authors: Марина Валеріївна Малишева
Cited by: 0

Summary

No summary yet. VIRAT can read this paper and write a plain-language summary of its aim, methods, key findings and limitations.

Summarise with VIRAT Free to try with your Science Catalogs account.

Abstract

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕЗАКОННЕ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ НАД ЛЮДИНОЮ: ДОСВІД НІМЕЧЧИНИ ТА КРАЇН РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ Анотація.Стаття присвячена комплексному порівняльно-правовому дослідженню кримінальної відповідальності за незаконне проведення дослідів над людиною в країнах романо-германської правової системи з акцентом на досвіді Німеччини, Франції, Австрії та України.Автор аналізує історичні передумови формування біоетичних стандартів, починаючи від прогресивних німецьких принципів 1931 року до створення Нюрнберзького кодексу після Другої світової війни.У роботі виокремлено три основні моделі криміналізації досліджуваних діянь.Перша модель (Франція, Україна) передбачає наявність спеціальної норми у Кримінальному кодексі, що безпосередньо забороняє незаконні досліди.Друга модель (Німеччина) поєднує детальну регламентацію процедур у спеціальних законах (AMG, MPG) із застосуванням загальних кримінальноправових норм про тілесні ушкодження у разі їх порушення.Третя модель (Австрія) розглядає незаконне експериментування через призму злочинів проти свободи особи, зокрема як самовільне лікування без згоди пацієнта.Особлива увага приділена інституту поінформованої добровільної згоди як центральному елементу правомірності досліджень.Детально розібрано німецький досвід захисту вразливих категорій осіб (неповнолітніх та осіб з когнітивними порушеннями), де встановлено суворі критерії «мінімального ризику» та «мінімального навантаження».Висвітлено роль етичних комітетів як обов'язкового превентивного механізму контролю.На основі проведеного аналізу автор обґрунтовує необхідність удосконалення українського законодавства шляхом запозичення європейських практик: деталізації вимог до клінічних випробувань (досвід Німеччини), впровадження відповідальності юридичних осіб (досвід Франції) та посилення захисту конфіденційності медичної інформації.Доведено, що ефективний захист прав людини у сфері біомедицини потребує інтегрованого підходу, що

Fields of Study & Subjects

Criminal Law and Policy Ukrainian Legal and Forensic Studies Comparative International Legal Studies

Publication details

Journal / source
Наука і техніка сьогодні
Issue
2(56)
Publication date
21 March 2026
Language
UK