СЕЛФ-КОУЧИНГ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО СУПРОВОДУ КЛІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ

СЕЛФ-КОУЧИНГ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО СУПРОВОДУ КЛІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ Анотація.У статті розкрито проблему селф-коучингу як освітньої технології професійної підготовки майбутніх психологів до супроводу клієнтів, які перебувають у складних життєвих ситуаціях.Здійснено аналіз наукових джерел щодо розуміння селф-коучингу, самокоучингу та самонаставництва, уточнено їх змістову близькість і підстави використання в межах професійної підготовки майбутніх фахівців.Обґрунтовано доцільність використання моделі 'Self as Coach' (P.McLean) як теоретикометодологічної основи аналізу технологічного потенціалу селф-коучингу; охарактеризовано її ключові виміри (присутність, емпатія, діапазон почуттів, межі та системи, втіленість, мужність) як взаємопов'язані аспекти внутрішньої готовності фахівця до професійної взаємодії в умовах підвищеного психоемоційного навантаження.У межах дослідження інтерпретовано селф-коучинг як багатовимірний феномен, що поєднує процеси самопізнання, саморегуляції та усвідомленого самосупроводу, а також як освітню технологію, здатну забезпечити формування професійно важливих внутрішніх ресурсів майбутнього психолога.Запропоновано технологічну характеристику селф-коучингу як послідовно організованого циклу освітньої роботи студента з власним досвідом, що включає діагностику професійних реакцій і установок у складних ситуаціях, їх осмислення крізь призму меж відповідальності та професійних стандартів, добір і апробацію № 2215 стратегій саморегуляції, рефлексивну фіксацію результатів і корекцію подальших дій.На основі теоретичного аналізу запропоновано схему реалізації селф-коучингу в професійній підготовці майбутніх психологів до супроводу клієнтів, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, з опорою на модель 'Self as Coach' (P.McLean).Систематизовано напрями практичного застосування селф-коучингу в освітньому процесі, зокрема інтеграцію в навчальні дисципліни, рефлексивний супровід практик, організацію спеціальних рефлексивних модулів, а також профілактику емоційного виснаження та вторинної травматизації.