МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ ВІЙСЬКОВОЇ ІСТОРІЇ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ ВІЙСЬКОВОЇ ІСТОРІЇ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕНАнотація.У статті здійснено концептуальний аналіз меморіалізації подій військової історії як складного соціокультурного феномена в умовах сучасної російсько-української війни.Висвітлено значення меморіалізаційних практик для українського суспільства в ситуації тривалого, незавершеного воєнного конфлікту, а також окреслено трансформацію підходів до вшанування воєнного досвіду під впливом повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.Обґрунтовано доцільність розуміння меморіалізації не лише як способу фіксації та збереження минулого, а як дієвого механізму формування колективної пам'яті, виховання патріотизму, громадянської свідомості й відповідальності, закріплення ціннісних орієнтирів та консолідації суспільства довкола ідеї захисту держави.Показано, що меморіалізаційні практики мають широкий функціональний вимір і не обмежуються монументалізацією та офіційними заходами вшанування пам'яті полеглих героїв.Меморіалізація подій військової історії розглядається як важливий державний інтерес.Акцентовано роль меморіалізаційних заходів у протидії ворожій пропаганді та маніпулятивним історичним наративам.На основі функціонального підходу запропоновано концептуалізацію сучасних особливостей меморіалізації подій військової історії, зокрема аксіологічної, церемоніальної (ритуальної), інституційної, консолідуючої, педагогічної та динамічної.Зроблено висновок, що в умовах війни меморіалізація постає не статичним набором практик, а динамічним процесом, який поєднує збереження історичної тяглості з реагуванням на актуальні суспільні виклики та виконує важливу стратегічну функцію у формуванні й зміцненні державності.