МОНОГРАФІЯ ЕНДРЮ БЕННЕТТА «АВТОР». ХРОНІКИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРАКТИКИ І ТЕОРЕТИЧНИХ ДИСКУСІЙ

МОНОГРАФІЯ ЕНДРЮ БЕННЕТТА «АВТОР».ХРОНІКИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРАКТИКИ І ТЕОРЕТИЧНИХ ДИСКУСІЙ Анотація.У статті проаналізовано положення з монографії Ендрю Беннетта «Автор» ("The Author", 2005), яка є впливовою для прибічників автороцентристської течії в літературознавстві.На розсуд читача Беннетт пропонує коментар щодо деяких аспектів антиавторського проекту 1960-х рр., де позначить низку зауважень, що доповнюють та уточнюють класичні теорії автора.Дослідницька тактика видає в Беннетті емпірика, який обтяжується зайвою теоретизацією і завдяки узагальненню зіставляє твердження, що оформлюють некласичну парадигму авторства, народжену постструктуралізмом, і класичні уявлення про автора, які виникають як завершена модель в романтичній естетиці, з тим, щоб встановити їх взаємозалежність, а також суперечності, що проявляються в динаміці оновлення певних поглядів.У своїй науковій праці Беннетт постає у ролі історика, якого цікавить становлення інституції авторства, що супроводжується накопиченням досвіду його потрактування.Описуючи авторство в історичній перспективі, Беннетт доводить, що авторство є складним явищем, що має низку ознак, змінних у часі.І, на думку Беннетта, недосконалість деяких поглядів науковців пояснюється тим, що далеке від спрощення чи схематизму розуміння авторства іноді підмінюється термінологічними суперечками, у запалі яких забувають, що «ідеальне» теоретичне уявлення про категорію автора є недосяжним і через часові інтервали оновлюється і уточнюється.Звертаючись до латентного періоду визрівання авторства як соціокультурної інституції, Беннетт намагається окреслити очевидну спадкоємність ряду характеристик, які оформляють феномен, і показує динаміку становлення авторства як трансісторичної моделі умови розгортання художньої діяльності, де у процесі набуття явищем зрілості важливими виявляються такі поняття, як «авторитет», «авторське право власності», «ідея оригінальності».