ДИСКУРС ЖІНОЧОЇ ЕМАНСИПАЦІЇ ЗЛАМУ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ НА ОСНОВІ ПОВІСТІ «ЦАРІВНА» ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ ТА РОМАНУ «КОЛЬОРИ І РОКИ» МАРГІТ КАФФКИ

ДИСКУРС ЖІНОЧОЇ ЕМАНСИПАЦІЇ ЗЛАМУ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ НА ОСНОВІ ПОВІСТІ «ЦАРІВНА» ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ ТА РОМАНУ «КОЛЬОРИ І РОКИ» МАРГІТ КАФФКИ Анотація.Стаття розглядає становлення «нового» емансипованого типу жінок на основі аналізу творів Кобилянської та Каффки.Кобилянська активно впроваджує автобіографічні елементи у свою творчість, роблячи центральною темою роль жінок у суспільстві та культ самоосвіти.Це питання для неї було надзвичайно актуальним: сама письменниця, не маючи змоги продовжити освіту через соціальні умови, здобула лише початкову освіту в чотирикласній німецькій школі і в подальшому займалася саморозвитком.Вона не прийняла установок того періоду, де всі права належали чоловікам.Ранні твори самої Кобилянської не сприймалися в українському літературному світі, навіть сам Іван Франко скептично ставився до її творчості і змінив свою думку лише після виходу повісті «Земля».Через образ Наталки Верковичівни у повісті «Царівна» -дівчини, яка прагне відстояти свої права, Кобилянська показує боротьбу за самореалізацію у світі, де жінка обмежена у правах і можливостях.Наталка обирає шлях письменниці, що на зламі століть було актом відкритого бунту.Канонізована жінка-письменниця Маргіт Каффка згадується в фаховій літературі.Великі письменники Заходу також висловлюють про неї повагу; її роман «Кольори і роки» 1912 року видано десятьма мовами.Критики та спогади західних письменників, окрім позитивних критичних