ВАРІАТИВНІСТЬ ЕВФЕМІСТИЧНИХ НОМІНАЦІЙ НА ПОЗНАЧЕННЯ ХВОРОБИ В ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ

ВАРІАТИВНІСТЬ ЕВФЕМІСТИЧНИХ НОМІНАЦІЙ НА ПОЗНАЧЕННЯ ХВОРОБИ В ТУРЕЦЬКІЙ МОВІ Анотація.У статті на матеріалі сучасних турецьких публіцистичних, медійних та художніх текстів здійснено комплексний аналіз варіативності евфемістичних номінацій, що використовуються для позначення хвороби.Особливу увагу приділено виявленню причин активізації евфемістичних стратегій у мовленні в умовах соціокультурних трансформацій, глобалізаційних процесів та зміни комунікативних норм сучасного турецького суспільства.З'ясовано, що зростання чутливості до теми фізичного й психічного здоров'я зумовлює потребу в мовних засобах пом'якшення негативної, табуйованої або емоційно маркованої семантики.У ході дослідження проаналізовано продуктивність різних словотвірних моделей, зокрема перифрастичних конструкцій, метафоричних і метонімічних перенесень, а також усталених мовних кліше, які слугують формуванню евфемістичних одиниць у турецькій мові.Показано, що евфемізми активно функціонують у медійному дискурсі та художній літературі, адаптуючись до конкретного комунікативного контексту та адресата мовлення.Зазначено, що евфемістичні номінації не є випадковими лексичними замінами, а формують цілісну й системну модель, у якій поєднуються мовні, релігійні, етичні та культурні чинники.Доведено, що використання евфемізмів сприяє формуванню більш толерантного та позитивного ставлення до теми хвороби, знижує рівень соціальної напруги й пом'якшує сприйняття небажаних або травматичних реалій.На основі емпіричного матеріалу окреслено основні тенденції розвитку евфемістичної лексики, зокрема збільшення кількості варіантів, орієнтованих на різні сфери комунікації та стилістичні рівні.Увагу зосереджено на ролі евфемії як ефективного засобу соціолінгвістичного регулювання мовлення в турецькій