ЕТИКА МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

ЕТИКА МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ Анотація.Стаття присвячена теоретичному осмисленню та практичній адаптації міжнародних етичних стандартів соціальної роботи до умов гуманітарних криз і збройних конфліктів високої інтенсивності на прикладі повномасштабної війни в Україні (2022-2025 роки).Дослідження аналізує ключові етичні принципи (повага до гідності, автономії клієнта, соціальна справедливість, принцип «не нашкодь», нейтральність, компетентність) та виявляє їхні обмеження в реаліях тривалої війни: дефіцит ресурсів, загроза життю працівників і клієнтів, масова травматизація населення, гібридні елементи конфлікту.На основі емпіричних даних 2022-2025 років (лонгітюдні дослідження психіатричних закладів, опитування соціальних працівників n=450-5000, звіти OHCHR, Cedos/KIIS) показано зростання психічної травматизації (частка воєнних травм з 12,2% до 17,3%), ймовірної тривоги (33,5%) та депресії (28,2%) населення, вторинної травматизації фахівців (до 55%), понад 40 000 цивільних жертв, а також масові етичні дилеми нейтральності vs. захисту жертв (понад 60 %).Авторами розроблено оригінальну чотирирівневу контекстуально-чутливу модель етичної практики: 1) контекстуальні протоколи прийняття рішень (алгоритми пріоритизації на основі шкали вразливості); 2) система етичної супервізії та психологічної підтримки (щотижнева онлайн-супервізія, peer-підтримка); 3) інтеграція з правами людини та документування порушень (баланс нейтральності з обов'язковим фіксуванням злочинів); 4) інтеграція в професійну підготовку (обов'язкові модулі «Етика в умовах війни»).Модель обґрунтована українськими емпіричними даними, відрізняється від універсальних стандартів та існуючих рекомендацій фокусом на гібридній війні, масовій міграції та хронічному стресі.Вона забезпечує баланс між збереженням етичної основи професії та адаптацією до екстремальних умов, сприяє зниженню вигорання (очікуваний ефект 35-45%), підвищенню якості допомоги вразливим групам та ефективнішому захисту прав людини.Результати дослідження мають значення для теорії та практики соціальної роботи