СТРАТЕГІЇ ВИЖИВАННЯ В ДОІСТОРИЧНІЙ ЄВРОПІ: ДОБА НЕАНДЕРТАЛЬЦІВ І HOMO SAPIENS

СТРАТЕГІЇ ВИЖИВАННЯ В ДОІСТОРИЧНІЙ ЄВРОПІ: ДОБА НЕАНДЕРТАЛЬЦІВ І HOMO SAPIENS Анотація.У статті здійснено комплексний аналіз стратегій виживання двох видів гомініннеандертальців (Homo neanderthalensis) та анатомічно сучасних людей (Homo sapiens), які співіснували на території Європи в епоху пізнього плейстоцену (приблизно 45 000-39 000 років тому).Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення причин еволюційного успіху людини розумної та вимирання неандертальців у контексті новітніх міждисциплінарних даних.Методологія дослідження базується на синтезі археологічних, палеоекологічних, антропологічних та палеогенетичних відомостей.У роботі детально розглянуто фізичні та поведінкові адаптації обох видів.Встановлено, що неандертальці покладалися на біологічні механізми терморегуляції (будова тіла за правилом Аллена, високий метаболізм, бурий жир), тоді як Homo sapiens застосовували ефективні культурні інновації, зокрема виготовлення складного одягу за допомогою кістяних голок та використання охри для захисту від ультрафіолету.Особливу увагу приділено екологічному моделюванню, яке виявило кореляцію між чистою первинною продуктивністю екосистем (NPP) та тривалістю співіснування видів.Наведено дані, що у регіонах з високою продуктивністю (Нижній басейн Дунаю, NPP 0,357 кг/м² на рік) види співіснували тривалий час, тоді як у бідніших регіонах (Балканське Середземномор'я, NPP 0,162 кг/м² на рік) неандертальці швидко зникали.Проаналізовано технологічний розрив між мустьєрською культурою неандертальців та Лінкомбсько-Раніссько-Єржмановицьким (LRJ) комплексом Homo sapiens.Визначено, що поява метальної зброї та оріньяцьких технологій обробки кістки надала сапієнсам критичні переваги у полюванні та ресурсозабезпеченні.Розглянуто вплив кліматичних катастроф, зокрема геомагнітної екскурсії Лашама та Гренландських стадіалів, на демографічну динаміку.Також висвітлено генетичні аспекти, зокрема факти інтербридингу та генетичної ізоляції пізніх неандертальців (на прикладі індивіда «Торін»).Зроблено висновок, що вимирання неандертальців було складним багатофакторним процесом