ОБОРОТОЗДАТНІСТЬ ЗБРОЇ ЯК ОБ’ЄКТА ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ: ДОКТРИНАЛЬНІ ТА ЗАКОНОТВОРЧІ АСПЕКТИ

ОБОРОТОЗДАТНІСТЬ ЗБРОЇ ЯК ОБ'ЄКТА ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ: ДОКТРИНАЛЬНІ ТА ЗАКОНОТВОРЧІ АСПЕКТИ Анотація.У статті досліджується проблема цивільного обігу зброї в Україні через призму доктринального поняття оборотоздатності об'єктів цивільних прав в умовах повномасштабної війни та трансформації суспільних і правових цінностей.Обґрунтовується, що відсутність цілісного законодавчого регулювання цивільного обігу зброї зумовлена концептуальною невизначеністю моделі такого обігу та правового статусу зброї як специфічного об'єкта цивільних прав і відсутністю чітко окреслених меж між публічними та приватними інтересами у сфері володіння зброєю.Акцентується увага на дуалістичній природі зброї, яка, з одного боку, виступає засобом реалізації права на самозахист, а з іншогоє джерелом підвищеної небезпеки для життя, здоров'я людей та суспільної безпеки загалом.Аналізуються доктринальні підходи до класифікації об'єктів за ступенем оборотоздатності відповідно до положень статті 178 Цивільного кодексу України, а також критерії віднесення зброї до об'єктів обмеженої оборотоздатності з урахуванням рівня її потенційної небезпеки для життя і здоров'я людини.Особливу увагу приділено міжгалузевому характеру цивільного обігу зброї, який поєднує цивільно-правові, адміністративні, митні та безпекові елементи правового регулювання.Обґрунтовується, що цивільний обіг зброї не може ефективно функціонувати виключно на основі підзаконних актів, а потребує чіткого законодавчого визначення підстав набуття права власності, змісту правомочностей власника та меж їх здійснення.Аналізується вплив воєнних реалій на трансформацію традиційних уявлень про оборотоздатність окремих видів зброї, зокрема у зв'язку з активною участю громадських і благодійних організацій у її закупівлі.Наголошується на ризиках тіньового обігу зброї та необхідності посилення державного контролю за її використанням.