ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ УКРАЇНИ: ЕТНОПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ

ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ УКРАЇНИ: ЕТНОПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ Анотація.Дослідження присвячене початковому періоду німецької окупації України (1941-1942 рр.) з акцентом на етнополітичні аспекти.У цей період нацистська політика поєднувала адміністративно-територіальну реорганізацію, економічну експлуатацію та системну трансформацію етносоціальної структури населення.Україна розглядалася як ключовий регіон для реалізації доктрини «життєвого простору» (Lebensraum) і водночас як джерело людських і матеріальних ресурсів, що підлягали селективному використанню відповідно до расово-ідеологічної класифікації.Євреї та ромське населення підлягали тотальному знищенню, слов'яни -демографічному обмеженню й економічній експлуатації, водночас частина населення залучалася до допоміжних формувань, що впливало на міжетнічні відносини та соціальну поляризацію.Дослідження аналізує директивні документи та організаційні структури Райхскомісаріату «Україна» (далі -РКУ), включно з цивільним управлінням, карально-репресивними органами, підрозділами СС та місцевою допоміжною поліцією.Показано, що адміністративні, економічні й силові механізми функціонували як інтегровані інструменти окупаційного контролю, забезпечуючи впровадження колоніальної моделі управління, легітимацію расової ієрархії та підпорядкування населення інтересам Третього Райху.Важливим аспектом, який розглядається у публікації є взаємозв'язок між економічною експлуатацією й етнополітичною інженерією.Реквізиції продовольства, примусова праця, конфіскація майна поєднувалися з репресивними практиками й дискримінацією, що руйнувало соціальну структуру українського суспільства та створювало умови для масового насильства.Уже на початковому етапі окупації закладалися структурні основи Голокосту, масштабних етнічних чисток та системної сегрегації населення за расовою і політичною ознакою.Дослідження також демонструє, що нацистська етнополітика поєднувала декларативні обіцянки «покращення життя» з реальними практиками експлуатації й терору, що дозволяло забезпечити тимчасову мобілізацію частини